18:56 22 вересня 2017 р.
Відео: Львівський прес-клуб
До роботи присяжних у судах Львова та області зголосилося 70 відсотків освітян, 10 відсотків працівників комунальних підприємств та 20 відсотків пенсіонерів.
Про це сьогодні, 22 вересня, під час прес-конференції на тему: «Хто такі присяжні та як громадяни можуть бути залучені до здійснення правосуддя? Старт інформаційної кампанії у Львівській області», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила голова Галицького районного суду Львова Ірина Волоско.
Її колега, начальник територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області Віктор Дейнека підрахував, що у Дрогобицькому районному суді суд присяжних сформований з п’яти пенсіонерів, чотирьох лікарів та дев’яти педагогів.
Як стверджує начальник юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич, документи приймають від усіх охочих. Але на практиці, працівники міськради мусять самі шукати присяжних. Тому що мало хто бажає брати на себе відповідальність.
- П’ять років тому, коли вперше почали формувати списки присяжних, то охочих взяти участь було набагато більше. Проте, коли дійшла справа до безпосереднього розгляду характеристик цих осіб, то ці списки скоротилися в рази. А коли ці списки потрібно було виносити ці на розгляд депутатів міської ради, то ми змогли сформувати списки присяжних тільки для Франківського районного суду Львова. Найгірша ситуація – в Галицькому суді, там всього сім осіб, - розповідає вона.
Гелена Пайонкевич пояснює, що працівники місцевих органів повинні перевірити особу, яка забажала стати присяжним, та переконатися, що вона є дієздатною, не порушує закону, не має захворювань, які перешкоджають їй виконувати обов’язки присяжного, не є судимою та не була замішана в корупції.
Суддя Львівського окружного адміністративного суду, президент ГО «Асоціація розвитку суддівського самоврядування» Володимир Кравчук зауважив, що саме в судовій системі громадськості дали можливість реально висловлювати свою волю.
- Чи ви бачили, щоби в сесійній залі, поруч з депутатами, голосували інші особи? Чи бачили ви хоча би раз, щоби в уряді, на засіданнях Кабінету Міністрів, за столом сиділи прості люди і брали участь на рівних хоча би в обговореннях, я вже не кажу про голосування? – ставить він риторичні питання. І при цьому наголошує, що саме в судових засіданнях можуть взяти участь звичайні люди та виносити рішення як присяжні.
Він нагадав, що Конституція гарантує кожному громадянинові право на суд присяжних. Але це право порушують, тому що ці ж громадяни не хочуть бути присяжними.
- Бути присяжним – це відповідальність. Можливо, саме це і лякає українських громадян, вони лякаються відповідальності. Але як можна розраховувати на справедливий суд, якщо немає кому цей справедливий суд робити? – питає Володимир Кравчук.