11:33 27 квітня 2018 р.
Відео: Львівський прес-клуб
23 та 24 квітня працівники фірми «Агролан-захід» зайшли з сільськогосподарською технікою на поле біля села Заводське в Буському районі з наміром обробити 60 га. Проте цій фірмі тут належить лише 23 га.
Про це сьогодні, 27 квітня під час прес-конференції на тему: «Земельні війни в Буському районі. Хто є справжніми організаторами і співучасниками рейдерського захоплення земель, які десятки років обробляють місцеві фермери та аграрні підприємства?», що відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив директор ТзОВ «Захід Агро Львів» Ігор Пастущак.
- Я маю на цій ділянці за зареєстрованими договорами 16 га. Я не хотів, щоби вони обробляли мої землі. Тому я заблокував їхню техніку та викликав поліцію. Цей конфлікт тривав два дні. Потім вони поставили свої межеві знаки. Але обробляти землю, яка їм належить, не стали, - каже фермер, який обробляє тут землі вже 14 років, і запевняє, що представники фірми «Агролан-захід» пояснювали свої дії усними домовленостями з керівництвом Буської райдержадміністрації.
Як повідомив заступник директора ПП «Західний Буг» Юрій Одноріг, аналогічна ситуація сталася 14 квітня у селі Тур’я, коли компанія «Стир-Агро» почала обробляти земельну ділянку.
- Устигли обробити 20 гектарів, хоча на цьому полі вона ("Стир-Агро" - ЩЛ) не має жодної зареєстрованої земельної ділянки. Ми їх заблокували та викликали поліцію. Але працівники розбили нам автомобіль. Поліція забрала техніку з поля, - розповідає фермер і додає, що після цього зустрічалися з керівництвом району та доводили з документами в руках, що «Стир-Агро» не має тут жодного сантиметра землі.
Вищезгадані фірми, які розпочали обробляти чужі землі, офіційно належать громадянам Туреччини - Онуру Четінджевізу, Іхсану Четінджевізу та Їлдизу Біролу, які також є власниками фірми «Онур». Вона займається будівництвом та ремонтом автодоріг у Львівській області.
- Ця проблема почалася 15 серпня 2017 року. Тоді відбулася перша зустріч у райдержадміністрації за участю голови адміністрації Петра Мороза, начальника департаменту АПК Львівської облдержадміністрації Наталії Хмиз та фермерів. Фермери казали, що голова адміністрації через голів та упорядників сільських рад возить представників фірми «Онур» та намагається забрати землі не тільки великих господарств, але й маленьких. Ми тоді думали, що ситуація врегулюється, - згадує Юрій Одноріг і ацентує, що використовувати держресурс для лобіювання однієї фірми неприпустимо.
Голова асоціації фермерів Львівщини Ярослав Кардаш вважає, що такі дії представників «Онуру» відбуваються під покровительством районної ради та за повного ігнорування обласної влади.
- Ця ж фірма захоплює землі в Бродівському районі. Там розорюють пасовища, меліоровані землі, поля, порушують водоохоронні зони річок, змінюють цільове призначення землі без погодження будь з ким. З вечора в суботу заходить техніка на пасовище, починають орати, на ранок неділі площа вже засіяна, - розповідає Ярослав Кардаш.
Голова ФГ «Дзвін» Євген Підвальний працює на землі з 1992 року. Починав обробляти 10 га, зараз має вже 700 га.
- Усіляке було. Приходили представники різних фірм, ми завжди домовлялися. Але такого, щоби просто нахабно силою забирали – не було ніколи, - стверджує Євген Підвальний.
Голова ФГ «Нива золота» Олег Репа зауважив, що фермерів звинувачують в тому, що вони не укладають договори з пайовиками.
- У нас є багато неукладених договорів. Але ми в тому не винні. Раніше вистачало піти в сільську раду з власником землі, заплатити 5 гривень і підписати договір. Потім почали все ускладнювати. Вже шість років тому реєстрація договору коштувала 700 гривень. Тепер від нас вимагають виготовити кадастрові номери, а один номер коштує від 500 до 800. Тому що цим займаються приватні фірми. Якщо треба три номери – то вже півтори тисячі. Якщо через суд оформити неуспадковану ділянку, то 1200 гривень плюс 1500 послуги адвоката, - фермер називає суми, які йому треба вкласти, аби офіційно оформити надану пайовиками землю.
Директор новоствореного фермерського господарства «Успіх Агро» Микола Бровко вже мав справи з компанією «Онур».
- Сподівався на їхню порядність. Але я став найпершим у районі, хто став перед їхнім трактором. Потім домовилися, що 2017 року вони заплатять мені орендну плату. Проте не заплатили ні копійки. Сьогодні я вранці з хати виходжу, син питає: «Тату, де йдеш?». Кажу: «Йду за землю воювати». Дожилися, - ділиться болем Микола Бровко.
Директор ТОВ «Броди Агро» Олег Міненко зізнався, що їхнє підприємство має проблеми з фірмою «Агросетон», яка теж є дочірньою компанією «Онуру».
- Я звернувся за допомогою до керівників району. Але на сьогодні питання відкрите, - сказав він.
Богдан Герус є тим власником, який віддав свою землю фірмі, дотичній до «Онур».
- Я маю кілька моргів поля у Буському районі. Подзвонили з «Онуру» , сказали: «Давай свої паї». Кажу: «Фермер не хоче платити, я вам навіть можу продати цю землю». Кажуть: «Не можна». Прийшли, кажуть: «Давай документи, будемо підписувати договір». Але турок є турок, поїде у свою Туреччину, що я буду робити? Але вони підписують договір на 15 років і дають відразу 30 тисяч гривень. Виходить, що за пай вони дають 5-6 тисяч, то може бути 10-11 тисяч в рік. Від фермера я отримав дві тисячі гривень в рік, - пояснює Богдан Герус, чому пайовики слухають чужинців.
Голова асоціації фермерів Львівщини Ярослав Кардаш попереджає пайовиків, що новостворені холдинги з іноземними кінцевими бенефіціарами зараз наобіцяють золоті гори.
- Така ситуація не тільки на Львівщині, а всюди в Україні. Але вони знищують місцевого господаря. А згодом запровадять таку орендну плату, яка їм вигідна. Адже конкуренції не буде, - прогнозує фахівець.
Фермери вимагають від української влади прийняти закони, які би регулювали правила отримання землі. І аби законодавство передбачало, що українську землю можуть отримати лише місцеві мешканці, які з діда-прадіда тут жили і обробляли цю землю.