На Львівщині суд відпустив міліціонерів, звинувачених у катуванні

У місті Старий Самбір на Львівщині районний суд відпустив на волю міліціонерів, яких звинувачують у катуванні людей. У 2007 році на території Самбірського району Львівщини відбувся розбійний напад на приватний будинок. Місцева міліція запідозрила у злочині шістьох молодих людей.

«Доказів вини наших дітей не було, – говорить матір одного із обвинувачених у розбої,Оксана Прокопович. – Тому міліціонери почали катувати синів. Одному з хлопців зламали ногу, били їх током, гумовими кийками по ногах і руках, ставили на голову книжку й били чимось по ній, по вухах сильно били. Таким чином побудували справу».

«Головними доказами проти дітей у суді стали їхні особисті покази, – розповідає батько іншого засудженого Роман Ярош. – Тобто дітей силою змусили себе оговорити і потім на підставі цього їх засудили на терміни 9-10 років. Але все ж нам вдалось добитись порушення кримінальної справи проти катів у погонах».

За словами самих потерпілих від катувань, котрі уже сім років сидять у тюрмі, їх катували четверо – екс-начальник Самбірського міськрайвідділу міліції Олег Шургот, зараз пенсіонер, Іван Волошин – заступник Шургота, зараз звільнений, Юрій Юрчик та Іван Комаровський – працівники карного розшуку, звільнені.

«Із чотирьох катів до суду потрапили тільки двоє простих ментів, а начальників узагалі боком обійшло все, – каже Оксана. – Прокуратура довгий час звинувачувала міліціонерів за статтею 365, частиною 2 – це перевищення службових обов'язків із застосуванням сили, за що мають карати суворо. Тягнули справу 6 років, хоча можна було усе вирішити за рік, поміняли десь 9 прокурорів. Останній прокурор зі Львова, Добровольський П. О., змінив статтю, за якою обвинувачують катів на 367, частину 1 – службова недбалість, покарання за що є значно м'якшим».

Санкція цієї статті передбачає, що карати порушника можна лише протягом 3 років після вчинення злочину. Вирок у справі зачитував 20 березня 2014 року суддя Бонецький Любомир Йосифович, який розглядав цю справу.

Приїжджаємо на суд. Перед приміщенням стоїть близько 2 десятків людей із плакатами на захист засуджених за розбій і з вимогою засудити міліціонерів.

«Суддя, який розглядав справу – це алкоголік. Він може тижнями у запої сидіти – про це скажуть усі мешканці Старого Самбору, – розповідає учасник пікету Андрій, прізвище не називає. – Він спеціально затягував справу. 11 разів люди приїжджали, а він не приходив і розгляд переносили».

Разом із натовпом стоять двоє людей у чорній формі з нашивками «Правого Сектора». У судовому залі потерпілі сидять у клітці, а обвинувачувані за столом навпроти клітки. 

Суддя півгодини читає вирок. Врешті-решт оголошує, що міліціонери винні у службовій недбалості, але через те, що з того часу минуло понад три роки, то обвинувачувані Юрчик та Комаровський НЕ можуть бути покарані.

Обвинувачені спокійно виходять із залу суду, ідуть додому. В цей час потерпілих під конвоєм заводять у автомобіль для перевезення в'язнів – везуть у дрогобицьке СІЗО.

Про це повідомляється в свіжому номері київської «Газети по-українськи».