13:15 25 березня 2016 р.
Фото: скріншот зі сторінки на сайті «Газети по-українськи»
Дмитро Більків розпочинав з легкого «зілля», але, за словами його сусідки, «з часом вже стало ясно, що колеться».
У київському часописі повідомили сьогодні, 25 березня:
«60-річний Михайло Іваник з міста Стебник у Дрогобицькому районі на Львівщині, який живе поряд із сім'єю Більків, де 13 березня мати задушила сина-наркомана, розповів: «Між сусідами збираємо підписи. Передати до суду хочемо, що Валентина не одна, за неї всі заступаються».
65-річна Валентина Білько, її син 38-річний Дмитро та його прийомна донька, 13-річна Вероніка, мешкали втрьох у двокімнатній квартирі на вул. Винниченка. Два роки тому поховали батька.
Сусідка Більків, 65-річна Орися Ковбиснюк, розповідала: «Порядні люди. Валентина вихователькою в дитсадку вік проробила, її покійний чоловік Микола все життя на руднику працював. Дуже добре жили. Дмитро в них один був. Валентина змалку гарно його одягала. Могла пояснити, що добре, а що зле, деколи навіть трохи строго».
Десь у 25 років Діма присів на наркотики. Спочатку то було щось легке. Бо одразу ніхто й не здогадувався. Але з часом вже стало ясно, що колеться. Ще як жив Микола, то Дмитро трохи боявся. Батько був високий, кремезний, міг на місце поставити. Та помер, серце не витримало. Валя постійно синові казала: це ти батька в могилу звів.
Кілька років тому Дмитро Білько одружився. Взяв жінку з дитиною. Дружина після весілля поїхала на заробітки в Польщу, дочку залишила на вітчима і його матір.
Орися Ковбиснюк розповіла також: «Ніхто б не сказав, що Дмитро з малою не рідні. Так любили одне одного. І Валентина до Вероніки тягнулася. Але останній рік він просто втопився в наркотиках. Зчорнів, очі скляні. Валя спокою не мала, – продовжує– Відклала з пенсії трохи грошей на пам'ятник чоловікові – він забрав і на наркотики стратив. З дому все почав виносити, продавав речі, ікони, так хотів уколотися. Кажуть, і мамою не раз тряс, бив її, аби гроші діставала. Вона і по сусідах ходила зичила, бо інакше страшне в хаті було».
Того вечора Дмитро знову прийняв дозу. Ніяк не міг заснути, вимагав у матері гроші, погрожував. Та не витримала, в нервах штовхнула його в груди на диван, витягла з кишені мотузку і притиснула на шиї сина.
Його сусід Михайло Іваник припускає: «Він, певно, був у такому стані, що не міг перешкодити, чи не розумів, що робиться. Не думаю, що Валентина хотіла його душити, просто такий у неї відчай був. Може, думала налякати, аби відчепився. Та перетиснула сонну артерію, він і помер».
Побачивши, що син не дихає, мати викликала фельдшерів. Ті констатували смерть і подзвонили в поліцію. Керівник Дрогобицького регіонального відділу поліції Мирон Карапата повідомив: «Упродовж кількох років, зі слів жінки, син їй у такому стані постійно повторював: не хоч зі мною мучитися – задуши. Того разу теж так сказав. Вона й не стрималася. Слідство з'ясовує те, як все було насправді».
Валентина Білько – вдома. Суд прийняв рішення про домашній арешт. Сусіди кажуть, не виходить і ні з ким не розмовляє. За вбивство їй загрожує 15 років тюрми.
Її сусідка Орися Ковбиснюк вважає: «Вона була дуже знищена життям, – додає– Не треба Валю судити, її ще не раз совість накаже».
Про це повідомили сьогодні, 25 березня, в київській «Газеті по-українськи».