Міноборони перевіряє Львівський гарнізон

Західне територіальне управління військової служби правопорядку проводить у Львові службову перевірку щодо участі військовослужбовців Львівського гарнізону у перепохованні українських бійців дивізії Ваффен-СС «Галичина». Розслідування триває за вказівкою міністра оборони, який у такий спосіб відреагував на звернення новообраного народного депутата від партії «Слуга народу» Макса Бужанського.

28 липня цього року традиційно на Львівщині, на меморіальному цвинтарі, де поховані українські бійці 14-ї піхотної (гренадерської) дивізії «Галичина» – підрозділ у складі військ Ваффен-СС Німеччини, відбулись заходи приурочені 75-й річниці битви під Бродами. Влітку 1944 року у боях проти Червоної армії загинули, за різними підрахунками, від чотирьох до семи тисяч українських дивізійників.

Під час вшанування перепоховали останки 29 українських дивізійників, знайдені під час пошукових робіт. Перепоховання українських бійців відбулося з військовими почестями, до яких залучили військовий оркестр і військовослужбовців Львівського гарнізону, на офіційне прохання Львівської обласної державної адміністрації.

Напередодні проведення заходу у приміщенні обласної адміністрації відбулась робоча нарада і була затверджена програма. Тобто, підготовка і проведення поминання відбулись так, як і щороку.

Однак новообраний народний депутат від партії «Слуга народу» Макс Бужанський написав звернення до міністра оборони з обуренням, що до перепоховання українських дивізійників залучили військовослужбовців ЗСУ і ховали вояків дивізії під українськими прапорами, які поклали на домовини. Макс Бужанський поцікавився у міністра, хто дозволив участь військовослужбовців у заходах. Він запитав міністра, чи йому відомо, що «Нюрнберзький трибунал визнав СС і всі підрозділи злочинною організацією».

Попри те, що насправді дивізія Ваффен-СС «Галичина» не була засуджена на Нюрнберзькому трибуналі, а створена у 1986 році на вимогу Фонду Візенталя й окремих парламентів Канади урядова комісія (комісія Дешена) дослідила архівні матеріали і у 1987 році в офіційному рішенні зазначила, що «не існує доказів скоєння злочинів дивізією «Галичина» – звернення народного депутата від «Слуги народу» спричинило службову перевірку.

На сьогодні опитані різні сторони, які були організаторами заходу. Зокрема – посадовці Львівської обласної державної адміністрації.

Директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської облдержадміністрації Андрій Ковальський пояснив: «Щорічно відбувається традиційна процедура перепоховання. Так ми перезахоронюємо не лише дивізійників, а й радянських воїнів. Запрошуємо на заходи Нацгвардію і курсантів Сухопутної академії, військовий оркестр. Представники служби військового правопорядку взяли пояснення. Це є питання національної пам’яті, увічнення людей, які загинули в роки Другої світової війни. Ми діємо у рамках закону і програм, які ухвалює Львівська обласна рада».

Пошукові роботи на теренах Львівщини на місцях битв у роки Другої світової війни здійснює комунальне підприємство «Доля», а також товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».

Керівник підприємства «Доля», яке займається ексгумацією віднайдених останків вояків, Святослав Шеремета, який дав пояснення службі військового правопорядку, наголосив: «Головний принцип пошукового руху – проводити пошук і увічнювати пам’ять загиблих солдатів незалежно, в якій армії вони воювали. У даному випадку йшлося про українців, які воювали в роки Другої світової війни. Кожна держава повинна увічнювати пам'ять своїх солдатів, згідно з християнськими і національними традиціями.

Святослав Шеремета також розповів: «Серед кандидатів від «Слуги народу» є дуже багато відвертих українофобів і людей з відвертою антиукраїнською позицією. Але позиція Міноборони, яке проводить перевірку і оперативно відреагувало на пост у соціальних мережах є дивною. Пошукове підприємство «Доля» провело перепоховання з усіма почестями, як і раніше перепоховали радянських солдатів. Знайшли останки упівців, воїнів Першої світової війни. Всіх вшануємо невдовзі з почестями. Присутність курсантів, молодих людей на заходах – важлива. Бо вони бачать, що про загиблих не забувають».

Вказівка міністра оборони провести службову перевірку у Львові була сприйнята негативно. У різних колах звучать думки про те, що «військовослужбовців у цій ситуації хочуть зробити «крайніми», «хочуть, щоб Львівський гарнізон відмовляв у проханні про участь військового оркестру і курсантів в акціях, присвячених УПА чи дивізії «Галичина».

Громадський діяч Тарас Чолій наголосив: «Це плазунство з боку керівництва Міноборони перед новообраним депутатами, які ще не склали присягу. Завжди за різних президентів і урядів відбувались такі заходи. Ці речі відповідають принципам національної пам’яті. Ми б мали впорядкувати всі військові похованні в Україні незалежно, в якому підрозділі воювали українці. Присутність курсантів – це нормальна практика. Відбувся інформаційний вкид «Слуг народу».

У міністерстві оборони відмовились від коментаря для «Радіо Свобода». За словами виконувача обов’язки керівника пресслужби Міноборони Олександра Мотузяника, службова перевірка ще триває, тому про якісь висновки говорити завчасно.

За неофіційною інформацією «Радіо Свобода», СБУ ініціює порушення кримінального провадження щодо участі військовослужбовців ЗСУ у заходах зі вшанування дивізійників. В управлінні СБУ у Львівській області це заперечили.

Звернення новообраного депутата від «Слуги народу», агресивна реакція російської пропаганди на вшанування пам'яті дивізійників не здивувала учасника бойових дій на Донбасі Володимира Правосудова. Львів’янин зібрав велику мілітарну колекцію і професійно займається реконструкцією боїв.

Під час вшанування дивізійників він і його колеги одягнули форму дивізійників, яка була ідентична до уніформи німецького війська, але з нашивками української дивізії – жовтим левом і коронами на щитах. Володимир Правосудов повідомив: «На нас була форма з левиками, як і п’ть років тому, коли відзначали 70-річчя бою під Бродами. Це форма дивізійників. Не бачу нічого кримінального у цьому, що ми своїх героїв вшанували гідно. Тим більше у нас у статуті товариства «Резерв дивізії «Галичина»» написано, що ми маємо право при театралізованих заходах, при вшануванні, похованні використовувати форму дивізії.

Таке відчуття складається, що, можливо, це було останнє перепоховання дивізійників, оскільки влада в Україні зараз хоче дружити з Росією, швидше за все тепер хочуть нам подавати сталіних».

Сьогодні в Україні, за інформацією Галицького братства вояків дивізії «Галичина», проживають ще 25 дивізійників. Молоді люди у 1943 році, у 16-19-ти річному віці, добровільно записались у військовий підрозділ у складі Ваффен-СС, бо прагнули незалежності для української держави.

93-річний Йосип Равлик із Тернопільщини, який пішов служити у дивізію у 18 років, а вишкіл проходив у Франції, опісля – у Польщі, розповів: «Я йшов, щоб Україна була вільна, бо ми знали про 1939-1941 роки, про те, що робили більшовики. На свято Петра, у липні 1943 року, німці забрали на роботу 120 осіб із села, залишились 600 селян. Лише три шляхи для нас були – УПА, дивізія і робота в Німеччині. Вдома не було чого сидіти – Україна плаче і ми обрали свій шлях – пішли в дивізію.

Йосип Равлик також нагадав: «Серед нас були ті, чиї родини знищили совєти, а це гімназисти, студенти. Була війна, два вороги – німці і червоні – вже ослабли. Ми вирішили піти і здобути досвід, потім багато примкнула людей до УПА, а ще ми йшли за незалежність своєї держави. Форма у нас була німецька, але серця під нею – українські. У мене чиста совість перед Богом і людьми, я ніякий не«колабораціоніст». Якби був молодший далі б взяв у руки зброю і пішов захищати Україну».

Після важкого і жорстокого бою під Бродами, за даними дослідників, лишилось менше 3 тисяч дивізійників, майже стільки ж потрапили у полон. У вересні 1944 року ряди дивізії поповнили нові добровольці і воєнний шлях продовжився на Словаччину, Югославію.

А для Йосипа Равлика бій під Бродами, де він був поранений, став першим і останнім.
Дивізійнику вдалося переодягнутися у цивільний одяг і таким чином він уникнув розстрілу і потрапив у вагон-товарняк, яким його привезли у Саратовську область, сприймаючи за поляка. Із 90 осіб у його вагоні вижили лише четверо.

Тема дивізії «Галичина» надалі викликає неоднозначне ставлення в українському суспільстві. Вояків дивізії не помічають на державному рівні, уникають розмов про цей військовий підрозділ у багатьох посадових кабінетах.

Дивізійників одні називають українськими героями, інші – нацистами чи військовими злочинцями. Всі заходи на честь вояків дивізії роками це центральна тема у російських медіа, які намагаються накинути українцям образ «нацистів». Архівні матеріали про створення дивізії, її бойовий шлях – у вільному доступі.
Львівський дослідник цієї теми, львів'янин Ігор Іваньков готує до друку вже третю книгу про дивізію «Галичина», це буде жива історія від самих вояків, що дасть можливість краще зрозуміти складну сторінку української історії у роки Другої світової війни.

Усе це розповіло в четвер, 8 серпня, «Радіо Свобода».