04:49 26 травня 2018 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Львівський блогер і аналітик Юрій Ситник вважає, що слідчі і прокурори не використовують вимогу статті 214 Кримінального кодексу України.
Тепер усе частіше на сторінках громадян у соціальних мережах з’являються дописи, які можна трактувати як скарги, запити або звернення. Проте реакція на них відповідних державних органів, зокрема й правоохоронних, майже відсутня. Одна з причин цього є та, що в Україні немає жодного закону, в якому хоча б раз згадувалося словосполучення «соціальні мережі». Але чи достатньо цього, щоб ігнорувати інформацію в інтернеті?
Студентка факультету журналістики НУ “Львівська політехніка” Руслана Іващук запитала думку блогера та аналітика Юрія Ситника щодо можливості і необхідності законної реакції на резонансні повідомлення у соціальних мережах.
На запитання, як він ставиться до інформації в соціальних мережах, яка може бути потрактована як скарги, звернення чи запити, Юрій Ситник навів приклад зі статті 214 Кримінального кодексу України. Вона передбачає, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заявником стає фактично кожен користувач соціальних мереж, хто публічно від свого імені оприлюднює актуальну інформацію, що повинна мати законні наслідки.
За словами Юрія Ситника, соціальні мережі нині є дуже потужним інформаційним джерелом, яке плавно перетворилося на певний різновид ЗМІ.
«Але в нас, на превеликий жаль, діє щодо засобів масової інформації закон, який прийнятий ще в дев’яностому році, коли ніяких соцмереж не було. Тому маємо невідповідність розвитку такого явища, як соцмережі, і нашого законодавчого поля, яке просто десь далеко відстало», - зазначив Юрій Ситник.
Також Юрій Ситник розповів про кілька своїх публікацій у соціальних мережах, на які мали б реагувати відповідні правоохоронні органи, але жодного відгуку-наслідку не було. Одна з таких його публікацій, зокрема, називалася «Шпаргалка для НАБУ» - про самовільне будівництво у місті Львові.
Юрій Ситник вважає, що в державних органах які контролюють дотримання законодавства, мали би бути «спеціальні люди», котрі би стежили і за повідомленнями в соціальних мережах.
“Прикро, що в нашій країні не працює пункт у якому йдеться про те, що слідчий може користуватись будь-яким джерелом, - каже Юрій Ситник. - Через це на такі повідомлення в соціальних мережах майже ніхто не звертає увагу. Єдине, чого можна цим домогтися – це підтримки з боку інших громадян, але ніяк не очікуваної допомоги. Адже речі, які є передбачені законодавством, на жаль, не втілені до кінця”.