73-річний львів’янин змушений жити в кузові вантажівки – його будинок незаконно знесли (відео)

На околиці Львова живе у кузові вантажівки 73-річний чоловік – бо незаконно знесли його хату. Посеред розгромленого подвір’я стоїть радянський автомобіль для перевезення людей (транспортують так ще працівників заводів чи комунальних служб). 

Нехитра залізна конструкція кузова тепер вміщає все майно, яке залишилося в Миколи Андрійовича Малишева. Тут чоловік і зимував, тут і досі мешкає. Бо ще минулої осені, 5 вересня, йому знесли хату, бо «Львівська залізниця» вирішила «усунути перешкоду».

Київська газета «Україна молода» вже писала про спори за земельні ділянки вздовж залізничних колій у селищі міського типу Брюховичі неподалік Львова, між їхніми законними власниками і «Львівською залізницею». Остання у судах оскаржує акти на право власності людей.

Загалом на територіях областей, які обслуговує ДТГО «Львівська залізниця», судові спори тривають за близько 400 земельних ділянок. Особливий випадок – у Миколи Андрійовича Малишева, який мешкав у такому закапелку, що й складно уявити, що це ще Львів.

Всередині машини пан Микола якось прилаштував два вузенькi ліжка та буржуйку. На ліжках акуратно застелені всі ковдри та покривала, які вдалося якось витягти з-під уламків свого колишнього помешкання.

На шнурочку, між двома деревцями висять випрані речі, по подвір’ю бігають колись домашні дві собаки та котик. Хазяїн запрошує до «хати» та показує документи, які він уже не перший місяць збирає по-новому.

Із труби буржуйки час від часу віє димом – і так, що вже хвилин через десять починає боліти голова. Пан Микола диму наче і не помічає, бо в таких умовах живе вже давно (без електрики, водопостачання, каналізації та інших благ цивілізації).

На імпровізованій кухні чаклує господиня, Ріма. Жінка – колишня безпритульна, яка допомагає пану Миколі.

За його ж словами, вона врятувала йому життя, а він – їй. Так вдвох вони і бідують та сподіваються на справедливість.

«Людей сорок приїхало тоді, 5 вересня, – згадує чоловік. – Когось знав, тих хто із залізниці, хтось – із виконавчої служби, представники міліції були в цивільному і хоч сказали, що вони правоохоронці, але документів не показали. Я вже потім запити писав і самотужки дізнавався, хто до мене завітав. Навіть важку техніку привезли, двома екскаваторами будинок із землею зрівняли! Навіть опису майна не провели, як якась банда злодіїв!».

Від тієї події в паркані з бетонних мурів і досі залишився слід: одну з плит витягли, дерева, які росли поруч, – звалили, аби був заїзд для техніки. Навіть після кількох місяців зими на землі видно сліди екскаватора.

Під уламками залишилось усе нажите майно та документи. Навіть улюбленого котика господарю не дали забрати, тварина загинула.

Микола Малишев – інженер. За радянських часів був співробітником фірми, що розташовувалась у Латвії.

У 1990 році він, представляючи інтереси латвійської фірми, викупив два приміщення на околиці Львова за адресою вулиця Курмановича, 1. Раніше вони належали державному підприємству – Будівельному управлінню №150.

Згідно з платіжним дорученням, ТНКЦ «Веф Сервіс» (Рига, Латвія) заплатило (6 листопада 1990 року) за майно 8482 рубля. Із того часу саме Микола Малишев став матеріально відповідальним за будівлі.

Після розпаду Союзу зв’язок між прибалтійською фірмою та її львівським працівником урвався. Фірма, на балансі якої були будинки, опинилася за кордоном, тож документи на земельні ділянки під будинками чоловік не оформив.

Микола Малишев розповів також: «Першу споруду, та, що ближче до депо розташовувалась, зруйнували ще в 1993 році, – розповів чоловік. – Уже тоді працівники залізниці почали мене тероризувати: то світло відключать, то опалення...» В іншому будинку Микола Малишев прожив 24 роки і аж ніяк не сподівався, що на старості років його хата стане «перешкодою».

Судитися за територію з Миколою Малишевим залізниця почала ще кілька років тому. У жовтні 2012 року був проведений огляд території депо.

У документі за підписом головного інженера «Моторовагонного депо Львів» Пасічника йдеться: «...зi східної території депо на площі приблизно 0, 25 га проживає невідома особа, яка незаконно користується земельною ділянкою, що перебуває на праві постійного користування моторовагонного депо Львів. На даній території розмiщена споруда з дерев’яними стінами, яка вичерпала свій термін експлуатації та непридатна для проживання, невідомою особою створені антисанітарні умови, які створюють пожежно-небезпечну ситуацію в депо і прилеглій території».

У липні 2013-го ДТГО «Львівська залізниця» виграла суд першої інстанції, який задовольнив прохання установи. А просила залізниця: «1. Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по вулиці Курмановича, 7А у Львові (до слова, хоча в документах суду земельна ділянка зазначається за номером 7А, Микола Малишев переконує, що її номер – 1, а залізниця в бюрократичний спосіб намагається заплутати суди. – Авт.). 2. Виселити громадянина Малишева Миколу Андрійовича із самовільнозайнятої земельної ділянки площею 0, 25 га, та зі споруди, яка розміщена на тій земельній ділянці. 3. Стягнути з Малишева Миколи Андрійовича судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.».

Підставою для виграшу справи став акт на право постійного користування земельною ділянкою, який залізниця оформила ще в 1998 році. Проте чоловік подав апеляцію, і в березні 2014 року Апеляційний суд Львівської області вирішив відмовити залізниці у вимозі виселення Миколи Малишева та знесення споруди.

Після апеляції пан Малишев змушений був лише заплатити 114 гривень судового збору. А натомість залишився без житла. Він бідкається: «Хіба я міг подумати, що на 73-му році життя опинюся без даху над головою?».

Проте у постанові про відкриття виконавчого провадження йдеться: «Боржнику добровільно виконати та усунути першкоди на вул. Курмановича, 7А у місті Львові в термін до 18.08.2014 року». Хоча в самому виконавчому листі, на який спирається ця постанова (як і було вирішено апеляційним судом), iдеться лише про те, що пан Малишев зобов’язаний заплатити судовий збір. А вже менш ніж через місяць після відкриття виконавчого провадження, в день знесення його будинку, у постанові про закінчення виконавчого провадження написали: «стягувачем ДТГО «Львівська залізниця» забезпечено виконання рішення суду в примусовому порядку. Рішення суду фактично виконано та усунуто перешкоди ДТГО «Львівська залізниця» для користування земельною ділянкою...»

Голова громадської організації «Вартові закону» Віктор Чарномський зазначає, що залізниця не мала права виселяти пана Миколу і, тим паче, зносити будинок. Правозахисник також розповів:

«Рішенням Апеляційного суду не було позбавлено права проживання відповідача п. Миколу Малишева на спірній території, також не було зобов’язання знести його житло. Позивачу, ДТГО «Львівська залізниця», не було надано право на свій розсуд виконувати рішення суду, оскільки для цього існує Державна виконавча служба.

Однак залізниця, користуючись юридичною беззахисністю відповідача, самостійно, без його згоди, зруйнувала його житло і таким чином залишила людину без даху над головою. Микола Малишев мав і має право звернутися до правоохоронних органів та до суду із заявами про відновлення його прав».

Про це інформують сьогодні, 22 травня, в київській газеті «Україна Молода». Натомість громадські активісти повідомили в соціальній мережі:

«Львівська залізниця» спільно з міліцією та тітушками зруйнувала будинок Малишева Миколи Андрійовича, спалила його майно та більшість документів.  Починаючи із вересня минулого року, після того як «Львівська залізниця» програла в суді пану Миколі, почались напади на його земельну ділянку.

Не обходилось і без зброї. Так, неодноразово чоловік піддавався нападу тітушок, які приковували його наручниками до батереї, стріляли із травматичної та мисливської зброї.

Пан Микола, дивлячись на таке свавілля, благав людей, що виносили та спалювали його майно, щоб ті схаменулись. Однак, гроші дорожче совісті.

Недавно ними ж було і знесено житловий будинок, у якому проживав чоловік. Звичайно ж, він звертався і до «народного мента» Дмитра Загарії, і до всіма любимого Зюбаненка,і до прокуратури як районної, так і обласної, львівської. І звичайно ж, окрім відписок жодних дій не проводиться для забезпечення безпеки громадянину України та покаранню злочинців.

А річ вся у тім, що ділянка, на якій проживає, а на даний момент виживає, Малишев Микола є ласим шматочком для залізниці, яка хоче там побудувати свої приміщення. Колись ця ділянка належала фірмі, де і працював чоловік.

Частину ділянки йому було віддано у користування, а частинку Малишев викупив ще у 1990 році. І, згідно законодавства України, посилаючись на ст. 344 ЦК України ч.1, Малишев Микола добросовісно вже більше 10 років володіє чужим майном, а отже «набуває право власності на це майно (набувальна давність)». 

Таким чином ми можемо зробити сумний висновок, що теперішня українська влада нічим не краща за минулу, а міліцію інакше як мусарами не назвеш. У нашому суспільстві не існує поняття таке як «совість» та «чесність», існують лише грошові інтереси. Ця ситуація доводить, що якщо мудаки мають гроші, то їм плювати на суди та життя інших людей.

А пан Микола зараз живе в старенькому автомобілі, без електрики та будь – яких «благ цивілізації». Народившись у заслані в Сибіру, переживши важкі часи, чи думав він, що повернувшись в рідну Україну на старість його чекатиме таке?».

Про це повідомляється на сторінці «Скандальні забудови Львова» в інтернет-мережі «ВКонтакте».