19:00 22 листопада 2014 р.
Фото: vgolos.com.ua
Трохи більше ста львів’ян, котрі вижили в часи Голодомору й дожили до наших днів, зібралися у Музеї історії релігії, щоб спільно пом`янути рідних і близьких та всіх українців, які загинули від голоду у 1932-33 роках. Усі вони – жителі східних і центральних областей України.
«Трохи більше ста львів’ян, котрі вижили в часи Голодомору і дожили до наших днів, зібралися у Музеї історії релігії, щоб спільно пом`янути рідних і близьких та всіх українців, які загинули від голоду у 1932-33 роках. Усі вони – жителі східних і центральних областей, адже Західна Україна в ті часи була у складі Польщі і уникла страшної долі, але як могла допомагала братам за Збручем», – розповів кореспонденту агенції «Укрінформ» директор Львівського міського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів Віталій Брославський.
Свідки української трагедії розповіли про пережите, яке назавжди закарбувалося у пам’яті. Зокрема, Тетяна Мокра з Київщини тоді була трирічною дитиною, проте пам`ятає, як віддавала їй останню скоринку хліба опухла від голоду бабуся, к одного вечора не повернулася додому мати, як жебракувала у селі, їла лободу та паслін, а потім потрапила до колгоспного дитсадочка.
Ввечері дітей забирали батьки, а вона вилазила з вікна й бігла додому поглянути, чи не повернулася мама Зараз жінка очолює місцеву Спілку жертв Голодомору.
Доповнює сумні сторінки спогадів і хмельничанка Галина Кратасюк. «Зима була суворою, морози – до 40 градусів, люди вмирали, але сил ховати їх у селян не було. Тільки влітку мішки з тілами тягли на цвинтар, де рили братські могили», – розповідає жінка.
Свідки Голодомору разом запалили свічки пам’яті та вшанували загиблих молитвою. Місцева влада виділила кожному львів`янину, який пережив Голодомор, грошову допомогу.
Про це повідомляється сьогодні, 22 листопада, на сайті агенції «Укрінформ».