18:20 28 січня 2015 р.
Фото: Центр досліджень визвольного руху
Як повідомили в середу «Щоденному Львову» в прес-службах облдержадміністрації й міської ради та Центру досліджень визвольного руху, 29 січня відбудеться відзначення 97-ї річниці бою під Крутами.
У прес-службі обласної державної адміністрації повідомили сьогодні, 28 січня, «Щоденному Львову»:
«29 січня у Львові відбудуться заходи із вшанування 97-ї річниці подвигу Героїв Крут. Зокрема, о 13.00 годині відбудеться покладання кошика квітів до могили учасника бою під Крутами Ігоря Лоського на Личаківському кладовищі.
Опісля буде проведена поминальна молитва за полеглих у бою під Крутами та урочисте проходження ліцеїстів Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Також о 15.00 у Львівському державному ліцеї із посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут відбудеться Вечір-реквієм.
Окрім того, заходи із вшанування пам'яті Героїв Крут відбудуться у Національному музеї жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонського». У програмі:
Лекція наукової співробітниці Центру досліджень визвольного руху Олесі Ісаюк «Крути: недоусвідомлена перемога»;
Екранна кінологія про Крути ( підбірка відеосюжетів та документальних фільмів);
Виступи, спільна молитва.
Початок заходів о 17.00 за адресою вул. Степана Бандери, 1.
Довідка:
Бій під Крутами відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Він тривав 5 годин. Між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва у складі близько чотирьох сотень вояків.
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання.
Після цього про подвиг молоді під Крутами було забуто на більш як на 70 років. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками. Лише 2006 року на місці бою під Крутами встановлено пам’ятник, а з нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам’ятну гривню».
Своєю чергою, в прес-службі міської ради повідомили сьогодні, 28 січня, «Щоденному Львову»: «29 січня у Львові відбудуться заходи з відзначення 97-ї річниці бою під Крутами. Відтак, заплановане покладання квітів на могилу учасника бою під Крутами Ігоря Лоського на Личаківському кладовищі о 13.00 год. О 15.00 год відбудеться вечір-реквієм у клубі Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут».
Натомість у Центрі досліджень визвольного руху розповіли сьогодні, 28 січня, «Щоденному Львову» в повідомленні: «Вечір пам’яті «Крути – бій за майбутнє» у музеї «Тюрма на Лонцького»:
«Чому одна із найвідоміших подій в історії України – легендарний бій добровольців під станцією Крути – здобулася на цілісний історіографічний опис із встановленням реальних дат, фактів і цифр, але ще так і не віднайшла належного трактування в суспільстві? Відповіді на це дасть вечір «Крути – бій за майбутнє», що відбудеться в річницю бою, в четвер, 29 січня, у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» на вулиці Степана Бандери, 1 (вхід з вул. Карла Брюллова) о 17:00.
Вшанувати пам’ять героїв Крут на спільному заході «Крути – бій за майбутнє» музей запрошує членів різних молодіжних середовищ і ветеранських патріотичних організацій.
У програмі вечора: лекція наукової співробітниці музею та Центру досліджень визвольного руху Олесі Ісаюк «Крути: недоусвідомлена перемога», екранна кінологія про Крути (добірка відеосюжетів та документальних фільмів) а також спільна молитва. Олеся Ісаюк писала в одній із своїх статей: «Канонічна версія бою під Крутами, так як вона відображена у підручниках і популярних виданнях та відбита у головах широкого громадянства, виглядає більш-менш та: на Київ рушили люті більшовицькі орди, а на боці беззахисної України були тільки студенти військової школи, триста з яких зробили відчайдушну спробу зупинити ворога. І героїчно загинули. Враження таке, що, якби вони не загинули, то половина України їх, мабуть, героями б не вважала».
Тепер дослідниця історії пропонує «до-усвідомити» нарешті Крути не як топос поразки, а перемоги, вектор котрої спрямований у майбутнє, стверджуючи, що крутянці є аналогічні «кіборгам» наших днів».