18:47 1 листопада 2024 р.
Поховають Юрія Пронюка та Василя Микитишина на Личаківському кладовищі.
У суботу, 2 листопада, Львів попрощається з військовослужбовцями Юрієм Пронюком та Василем Микитишиним, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають Юрія Пронюка та Василя Микитишина на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Юрій Пронюк (08.03.1994-28.10.2024). Уродженець міста Жидачів Львівської області.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 54 м.Львова. Здобув освіту у Львівській державній фінансовій академії.
Після завершення навчання працював у будівельній сфері у Республіці Польща. Активно займався спортом, любив грати на гітарі та співати. За словами рідних, «був чудовим батьком та чоловіком, дуже талановитою людиною, яка в усьому досягала успіху. Добрий, розумний, справедливий і чесний, він не боявся нічого. Великий патріот своєї країни».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників. Виконував бойові завдання із оборони суверенітету та територіальної цілісності України у лавах 4-го окремого загону спеціального призначення «Омега» Центру спеціального призначення Національної гвардії України.
Боровся з окупантами на території Донецької, Луганської та Запорізької областей. За особисту мужність був нагороджений відзнакою Президента «За оборону України».
У Героя залишилися мама, дружина, двоє дітей, сестра та брат.
Василь Микитишин (10.01.1979-27.10.2024), Уродженць села Вишнівчик Львівської області.
Навчався у колишній Трудовацькій початковій школі Золочівської міської ради, згодом вступив до Великовільшаницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Здобув освіту у lержавному професійно-технічному навчальному закладі «Червоненське вище професійне училище». Проходив військову службу в армії.
Повернувшись, працював у будівельній сфері міста Львова. Захоплювався автомобілями та грибництвом. Рідні кажуть, що Василь Микитишин був «надзвичайно спокійною і чуйною, доброю та щирою людиною, обожнював свою маленьку донечку. Найкращий тато та чоловік».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав Збройних Сил України. Боровся із російськими окупантами на східному напрямку у складі 117-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Василя Микитишина залишилися батьки, дружина, трирічна донька, брат із сестрою, багато рідних, друзів та знайомих.
Нагадаємо, у День усіх святих на Львівщині похоронили п'ятьох полеглих Героїв.