13:25 12 вересня 2013 р.
Урочисто відкриють пам`ятну таблицю усім тим українцям, які прославилися у ній
У суботу, 14 вересня, о 10 годині ранку за ініціативою громадського об’єднання «Спільнота» й Почесного консульства Австрійської республіки у Львові представники духовенства, громадських організацій і влади урочисто відкриють на мурованій огорожі львівського собору Святого Юра пам`ятну таблицю єпископу Йосифу Шумлянсьому. Виготовив її відомий український скульптор Ярослав Скакун, а встановлена вона за кошти ГО «Спільнота».
Причому присвятять її всім тим українцям, котрі брали участь у знаменитій Віденській битві у 1683 році, яка поклала край завойовницьким походам Османської імперії на християнську Європу. Бо, як повідомляє прес-служба Львівської міської ради, рівно 330 років тому тоді ще православний владика Шумлянський тимчасово змінив єпископську рясу на військові обладунки, щоб очолити приведену ним зі Львова хоругву панцерних кіннотників, яка складалася з 88-ти вояків.
За даними ж доктора історичних наук Тараса Чухліба, «12 вересня 1863 року Йосиф Шумлянський був поранений у ногу, а у соборі Святого Юра довгий час зберігалась мідна таблиця з кулею, якою власне і був поранений єпископ». Тож саме його вирішили увіковічити на пам’ятному знаці тим українським воякам, які також рятували рівно 330 років тому Європу від османів.
Серед них були не тільки приведені Шумлянським зі Львова панцерні кіннотники, а й щонайменше п'ять тисяч козаків, яких очолювали полклвники Палій, Апостол, Булига, Ворон та Іскра. Окрім того, українські історики запевняють, що й військо Речі Посполитої її король Ян ІІІ Собеський набрав переважно на Галичині й Волині
За даними ж прес-служби Львівської міської ради, не менше двох третин його війська були з Правобережної України. Та все ж Собєський зізнався своїй дружині Марії Казимири у листах, які цитував у документальній книзі «Відень – 1683. Козаки і Кульчицький» історик Борис Ямінський: «Ні про кого так не журюся, як про козаків. Всі обози держіть напоготові для них, бо без інших людей можемо обійтися...».
А дворянин-француз Д'Алєрак зі свити польського короля занотував тоді у щоденнику: «Я чув не раз, як Собеський вихвалював військо козаків, і, від'їжджаючи в похід, доручив королеві поспішно висилати новобранців за ним... Одне слово, треба думати, що порятунок Відня залежить тільки від козаків!»
Із французом цілком погодилися тоді й у Ватикані. Бо Патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий свідчив у 1983-му в посланні з нагоди 300-річчя битви під Віднем:
«Записано у ватиканських хроніках, що 2 лютого 1684 року в Римі відслужено торжественне Богослужіння з участю Папи (Інокентія XI. - Авт.) в подяку «за перемогу, що її осягнули козаки над турками і татарами». Слова ці залишились в історії про великий історичний факт, в якому брали участь наші козаки, і їхня перемога в 1683 році під Віднем врятувала Європу. Хоч подія ця великої ваги, на жаль, не всім відома вона, не всі усвідомлюють собі того, що долю християнської Європи врятували тоді ми, український нарід, відвагою, військовим хистом козацьких грудей.
Ватиканський хронікар слушно приписує перемогу над турками під Віднем нашим козакам, хоч воювали там різні народи під проводом польського короля Собеського. Коли турецька навала грозила християнській Європі і тодішні політичні провідники в безконечність дискутували, що робити, Папа Інокентій XI знає, що ані дипломатією, ані конференціями нічого зробити не вдасться. Потрібна вміла, скора і рішуча оборона, і цю оборону та перемогу над турками вміють і потраплять дати козаки. Тому їх організує, озброює і висилає на оборону християнської Європи. Козаки, незважаючи на те, що православної віри, ідуть і діло виконують на славу козацького імени. Один окремий відділ козаків бореться під папськими стягами! Який глибокий повчальний зміст має ця перемога!
Хай відзначення цієї події в історії Європи пригадає всім про ролю України на межі між Азією і Европою - християнством і його чеснотами в українськім серці не лише в минулому, але й у майбутній долі Европи».
Свідчення про те, як Папа Римський організував, озброїв і вислав на оборону Європи козаків, розшукав у архівах Ватикану історик і священик А. Великий. У листі до Інокентія XI його представник у Варшаві (нунцій) звітував, що він виплатив 90 тисяч флоринів відповідному комісарові, який виїхав до Львова, де було призначено головну квартиру мобілізації. Отже, перемога під Віднем над турками стартувала зі Львова.
А принаймні частина українських дослідників вважає, що й Собеський був не етнічним поляком, а полонізованим нащадком руського роду. При цьому посилаються на те, що батько короля – староста красноставський, каштелян краківський і намісник Руського воєводства Якуб Собеський – низка джерел згадує як Собешина. І взагалі не сумніваються в руському походженні діда Яна Собеського по материнській лінії - Івана Даниловича.
Нагадуємо також, що вчора, 11 вересня у Львівському історичному музеї в палаці Бандінеллі відбулося відкриття виставки «Від Хотина до Відня», присвяченої водночас 120-річчю створення Львівського історичного музею й 330-річчю Віденської битви.
dailylviv.com