21:25 3 липня 2015 р.
Фото: Тетяна Козирєва / «День»
В урочистостях біля пам’ятника на Вулецьких пагорбах взяла участь делегація ректорів вищих навчальних закладів Вроцлава, представники керівництва області та міста, делегація науковців та освітян Вроцлава, представники науково-освітянської спільноти Львова.
Сьогодні Львів відзначає роковини загибелі львівських науковців на Вулецьких пагорбах. Саме тут, на цих пагорбах, 74 роки тому – на початку липня 1941-го, нацисти розстріляли професорів, а через два роки, у жовтні 1943-го, скоїли ще один злочин – наказали викопати трупи, вивезти до Кривчицького лісу, спалити і розвіяти попіл. Про трагедію стало відомо у повоєнний час зі спогадів колишньої львів’янки,– мешканки Рима, професора-мистецтвознавця Кароліни Лянцкоронської.
Участь у поминальному заході взяли ректори та науковці вищих навчальних закладів Вроцлава, представники науково-освітянської спільноти Львова, керівники Львівської області та Львова. Міський голова Львова Андрій Садовий зазначив біля меморіалу львівським науковцям на Вулецьких пагорбах:
«Коли задумувався цей пам’ятник, ми проводили багато зустрічей з нашим великим другом Рафалом Дуткевічем – президентом міста Вроцлава. Ми думали, що, вшановуючи пам'ять невинно убієнних, перегорнемо дуже складну сторінку.
Багато говорили про відносини між Україною, Польщею, про наукову співпрацю. І в страшному сні не могли подумати, що сьогодні, покладаючи тут квіти, подумки будемо згадувати наших вояків, які кожного дня гинуть на сході держави, воюючи проти окупантів.
На жаль, не можемо передбачити, як будуть розвиватися події завтра чи післязавтра. Живемо в той час, коли світ дуже швидко змінюється, коли світ крихкий, як кришталь.
Але я знаю одне: мудрі, освічені люди завжди були і є загрозою для тоталітарних режимів. Їх знищують, вбивають, тому що вони мають Божу ласку, голим нервом відчувають правду. Вони говорять правду, вони не мовчать.
І тому ми повинні завжди їх пам’ятати, згадувати і просити Господа Бога, щоби ніколи більше така біда не прийшла на нашу землю. Ми є християни, віруючі люди. Я хочу сьогодні щиро скласти подяку всім, хто кожного року приходить сюди, вшановує світлих людей, які загинули за те, що вони були вільними, за те, що творили і просто любили життя».
Монумент відкрили й освятили чотири роки тому. Пам’ятник має вигляд арки з десяти каменів, що символізують десять заповідей Божих. П’ятий камінь, якому відповідає заповідь «Не вбивай», зміщений і символізує загрозу руйнування цілісності світу при порушенні цієї заповіді.
Ініціатива встановлення монумента належить міському голові Львова Андрієві Садовому та президенту Вроцлава Рафалу Дуткевічу. Автор проекту – краків’янин Олександр Сьлівка.
Чотири роки тому, коли монумент відкривали, вшанувати невинно убієнних прийшли не тільки тисячі львів’ян, а й поляки, які спеціально прибули до Львова цього дня. У численних виступах тоді йшлося про те, що трагедія Вулецьких пагорбів – незагоєна рана нашої нової історії: «Це той випадок, коли час не лікує…»
Про це повідомили сьогодні, 3 липня, в київському часописі «День». Раніще в прес-службі міської ради повідомили сьогодні, 3 липня, «Щоденному Львову»,
Сьогодні, 3 липня, Львів відзначає річницю загибелі львівських професорів на Вулецьких пагорбах в липні 1941 року. В урочистостях біля пам’ятника розстріляним професорам на Вулецьких пагорбах взяла участь делегація ректорів вищих навчальних закладів Вроцлава, представники керівництва області та міста, делегація науковців та освітян Вроцлава, представники науково-освітянської спільноти Львова. Зокрема, міський голова Львова Андрій Садовий зазначив:
«Коли задумувався цей монумент, пам’ятник, ми проводили багато зустрічей з нашим великим другом Рафалом Дуткевічем, президентом міста Вроцлава. Ми думали, що, вшановуючи пам'ять невинно убієнних, перегорнемо дуже складну сторінку.
Ми багато говорили про відносини між Україною, Польщею, про наукову співпрацю. І в страшному сні не могли собі подумати, що сьогодні, покладаючи тут квіти, ми подумки будемо згадувати наших вояків, які кожного дня гинуть на Сході держави, воюючи проти окупантів.
Ми не можемо передбачити, як будуть розвиватися події завтра чи післязавтра. Ми живемо в той час, коли світ дуже швидко міняється, коли світ крихкий, як кришталь. Але я знаю одне: мудрі освічені люди завжди були і є загрозою для тоталітарних режимів. Їх знищують, вбивають, тому що вони мають Божу ласку, голим нервом відчувають правду. Вони говорять правду, вони не мовчать. І тому ми повинні завжди їх пам’ятати, згадувати і просити Господа Бога, щоби ніколи більше така біда не прийшла на нашу землю. Ми є християни, віруючі люди.
Я хочу сьогодні щиро скласти подяку всім, хто кожного року приходить сюди, вшановує світлих людей, які загинули за те, що вони були вільними, за те, що творили і просто любили життя. Слава нашим науковцям, професорам! Слава Україні!».
Основна ідея пам’ятника розстріляним професорам на Вулецьких пагорбах – арка з каменю та десяти кубів з римськими цифрами, які символізують Десять Заповідей Божих. Куб з цифрою «V» («Не убий») – порушений».