У Львові презентували шість тисяч світлин УПА

Як повідомив історик, співавтор та відповідальний редактор фотоальбому, директор Мистецького фонду імені Короля Данила Роман Грицьків, робота саме над цим проектом тривала впродовж року. Історики опрацювали майже 500 тисяч документів з архівів різних країн та приватних збірок. Більшу частину інформації було взято з архівів видавництва «Літопис УПА», де закумульовано документи з архівів Польщі, Чехії, Німеччини, США та Росії. 

- Задумуючись над тим, яким має бути наш альбом, зійшлися та тому, що переднє слово має написати учасник визвольного руху. На щастя, сотник Мирослав Симчич при ясному розумі та тверезій думці розповів про свої спогади та бачення майбутнього. Ми записали багатогодинне інтерв’ю з ним, опрацювали і в підсумку вийшла передмова до книги «Не зрадити і боротися до посліднього». Основна думка, яку він подав, що ми, незважаючи на жодні перешкоди та труднощі, не повинні зупинятися на шляху до нашого національного розвитку. Післямову до фотолітопису написав голова Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса Степан Кубів, - розповідає Роман Грицьків. 

Фотоальбом складається з 9-и розділів. Це - «Переддень зародження і створення УПА (1917-1941)», «УПА в боротьбі проти нацистського режиму (1941-1944)», «УПА в боротьбі з комуністичним режимом (1942-1954)», «Героїчні жінки УПА», «Повстанське буття», «Символіка УПА», «Постаті Українського національного визвольного руху 1940-1950-х років», «Пам’ятаймо про живих. Українські повстанці, які дочекалися незалежності», «Військові традиції сучасної української армії». 

 - Перший розділ охоплює часи від 1917 до1941 років, коли розпочалися перші українські визвольні змагання. Ці змагання заклали основи сучасної української державності. В цьому ж розділі ми висвітлюємо створення української військової організації, створення Організації Українських Націоналістів, тих організацій, які безпосередньо займалися українським визвольним рухом. У цьому ж розділі ми порушили питання Карпатської України. У 1938 році українці зробили дуже важливий крок до здобуття своєї державності. І тоді геополітичні умови були не на користь української державності, - нагадує Роман Грицьків. 

У 1941 році розпочалася радянсько-німецька війна. Прихід нацистського та радянського режимів не дозволив відродити українську державність. 

- У 1941 році відбулися події, які ознаменували якісний розвиток українського державотворення. Українці сподівалися, що війна двох великих імперій дозволить їм скористатися нагодою та відродити свою державу. 30 червня 1941 проголошено акт відновлення української держави.  Проте почалися масові репресії проти всього українського руху з боку режиму, - розповідає упорядник фотолітопису. 

Він нагадав, що метою створення Української повстанської армії був захист України від нацизму та комунізму.

- Третій розділ  охоплює період з 1942 до 1954 року, період боротьби з комуністичним режимом. Це – основний період діяльності УПА. Комуністичний режим кинув проти українського визвольного руху дуже багато сил. Тому розпочалося формування українського націоналістичного підпілля. Їхнє завдання – не дати радянському режимові вкорінитися в Західній Україні, - Роман Грицьків нагадує, що після вбивства Романа Шухевича, з 1950 року НКВД  полювало на підпільників. Останній бій українських повстанців відбувся у 1960 році на Тернопільщині. А останній бій з підпільниками УПА – у 1967 році там же. 

- Ми би могли видати 10 томів, щоби висвітлити діяльність Української Повстанської Армії. Коли ми упорядили ті світлини, які би хотіли показати, то це вийшла би книга в 700 сторінок. Довелося скорочувати на сто сторінок, - історик зізнався, що обираючи світлини до альбому, упорядники надавали перевагу впізнаваним особам. Також довелося відмовитися від цінних, але понищених часом, фото. 

Він нагадав, що більшість бійців УПА були дуже молодими людьми, від 20 до 30 років. Вони кохали, одружувалися, народжували дітей. І фотозгадки про ці події також є в літописі. Тут же можна ознайомитися з побутом повстанців, побачити, як вони витримували вишколи, як святкували свята. 

Історик, президент благодійного фонду «Літопис УПА» імені Володимира Макара, науковий співробітник Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича Микола Посівнич зазначив, що фотолітопис вийшов накладом в 3 тисячі екземплярів. 

- Цього не вистачає, щоби забезпечити всіх, хто цікавиться нашою історією. Але на цей проект не витрачено жодної копійки державних коштів. Фінансували його українські меценати. А фотоальбом ми розповсюджуємо безкоштовно. Його обов’язково отримають бібліотеки та архіви, - каже він. 

Заступник директора Національної світлинотеки «Українська мить» Данило Цьвок вважає, що ті відчуття, які переживали упівці, українці могли пережити на Майдані. 

- Мету, яку ставила перед собою УПА, – досягнуто. Це – створення української єдиної суверенної держави, народна влада на своїй землі та знищення московської тюрми народів, - вважає він. 

Голова Львівського крайового братства ветеранів ОУН-УПА Олесь Гуменюк нагадав, що в ті роки упівцям доводилося спиратися тільки на Організацію Українських Націоналістів та звичайних селян. 

- Та армія не мала жодної підтримки ззовні. Хіба що від селян, яких ми зараз би назвали волонтерами. Ці селяни допомагали нам в тяжку годину, особливо взимку. У 1944-45 роках сотні куренів шукали місце, де перезимувати, командири думали, як годувати хлопців. Улітку хлопці жили в лісі. А взимку допомагали жінки, дівчата та молоді хлопці, які не взяли зброю до рук, -  каже Олесь Гуменчук.

Роман Грицьків каже, що майже кожна третя українська родина була вивезена до Сибіру за те, що підтримувала та допомагала Українську Повстанську Армію. Тривалий час українську історії замовчували та спотворювали. Її намагаються спотворити і зараз. Але, на щастя, залишилися фото, які розповідають про те, що саме зі зброєю в руках здобували незалежність України. 

Довідка

Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса, Мистецький фонд імені Короля Данила, благодійний фонд «Літопис УПА» імені Володимира Макара та Національна світлинотека «Українська мить» видали фотоальбом, присвячений історії Української Повстанської Армії. Автори ідеї та керівники проекту: Степан Кубів, Олександр Святоцький, Руслан Стефанчук, Микола Стефанчук, Роман Грицьків. Відповідальний редактор видання – історик Роман Грицьків.

У 2017 році виповнилося 75-років з часу створення Української Повстанської Армії. Упродовж 40-х і 50-х років минулого століття український визвольний рух розгорнув збройну та ідеологічну боротьбу проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. Ставши на захист людської гідності та національної свободи, українські повстанці цілком віддали себе безкомпромісній боротьбі за волю України. Вони є символом незламності та самопожертви за найвищі духовні та національні ідеали. Намагаючись подолати ОУН і УПА, тоталітарні режими використовували масовий терор і депортації. Трагічна доля кожної з українських родин засвідчує, як комуністичний режим намагався знищити людину та її гідність, прагнення українців до незалежності – через голодомори, арешти, виселення у далекий Сибір. 

Над виданням працювали відомі фахівці з історії ОУН і УПА – Роман Грицьків, Іван Патриляк, Микола Посівнич та символіки – Олексій Руденко.