08:54 2 листопада 2018 р.
Відео: Львівський прес-клуб
У подіях столітньої давності, які відбулися у листопаді у Львові дуже перебільшена роль Легіону січових стрільців і применшена роль тих українських солдатів та офіцерів, які насправді створили Листопадовий Чин.
Про це 1 листопада під час прес-конференції на тему: «Перше наукове дослідження перебігу листопадових боїв у Львові 1918 року!», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив кандидат історичних наук, полковник у відставці, завідувач музею Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, заступник головного редактора Львівського мілітарного альманаху «Цитаделя» Михайло Слободянюк.
- Легіон не був присутнім під час подій, які згодом назвали Листопадовим Чином. Туди прибув лише Вітовський як координатор. А вже потім підтягнувся Легіон. Але в боях він не проявив себе. Дотепер цей факт не був відомий. Але всі ми знали про Легіон січових стільців. І всі заслуги приписувались йому. Насправді це не так. Головну роль у подіях у Львові, у створенні Галицької Армії та в боях, які вона вела, відіграли військові, які були мобілізовані до австрійської армії та потім повернулися додому, - стверджує він.
За його словами, через те, що Легіон січових стрільців свого часу був добре розпіареним, ні в кого навіть сумнівів не виникало, що саме вони здійснили повстання. До речі, міфом про свою значущість тепер користуються добровольчі батальйони українсько-російської війни на сході.
- Так, на початку теперішньої війни вони зіграли свою роль. Вони – молодці, вони воювали мужньо. Але їх всього – 12-15 батальйонів. Тоді як Збройні сили налічують 120 бойових батальйонів. Проте добровольчі батальйони зараз, як колись січові стрільці, дуже розпіарені. Їхні керівники пішли в політику. Вони дають інтерв’ю, розповідають про свої подвиги. А військові командири батальйонів у політику не лізуть. Вони просто виконують свою роботу. Ви повинні розуміти, що у війні основа – це армія. Жодні добровольчі батальйони не стримають російську агресію, - стверджує Михайло Слободянюк.
Він наголосив, що саме в монографії Олександра Дєдика «Бої у Львові. 1–21 листопада 1918 року. Частина І» документально підтверджено, що не січові стрільці, а Галицька Армія відіграла важливу роль під час подій Листопадового Чину.
Довідка
У видавництві «Астролябія» вийшла монографія Олександра Дєдика «Бої у Львові.1–21 листопада 1918 року. Частина І». Вуличні бої між українцями та поляками у Львові 1–21 листопада 1918 року, внаслідок яких спалахнула повномасштабна війна між сусідніми народами, годі вважати дослідженою сторінкою історії. Вкриті легендами та міфами, наче покинуте житло павутиною, вони вряди-годи нагадують про себе абстрактними дискусіями на кшталт «чи було лицарським протистояння січовиків і батярів?», залишаючи справжні таємниці осторонь. А тому автор, аби заповнити цю прогалину, на підставі віднайдених документальних джерел, свідчень і спогадів очевидців ретельно реконструює перебіг протистояння на вулицях міста Лева. Серед іншого, читач довідається, хто і що криється за відставками Дмитра Вітовського та Григорія Коссака, чи міг Окремий загін Січових Стрільців на чолі з полковником Євгеном Коновальцем змінити долю Львова та наскільки обґрунтованим було рішення полковника Гната Стефаніва відступити зі столиці ЗУНР. Львівський листопад 1918-го, хоча й поступається за масштабами кривавим гекатомбам Сталінграда 1942-го чи Берліна 1945-го, цікавий особливостями вуличних боїв у великому місті, які містять чимало паралелей із сьогоднішніми подіями на сході України та можуть слугувати певним матеріалом для роздумів. Перша частина запропонованого дослідження хронологічно охоплює період від 7 години ранку 1 листопада до кінця дня 9 листопада 1918 року.