18:44 6 листопада 2013 р.
Фото: day.kiev.ua
Наклеп про його «антисемітизм» спростовано.
Як повідомляє сьогодні, 6 листопада, «День», суперечка щодо закидів Франка в антисемітизмі та питання демонтажу пам’яток у Відні добігла свого логічного кінця. Докторська колегія, на основі висновку якої Віденський магістрат має вирішити долю пам’яток Франку у Відні, вже підготувала відгук про статтю Крісти Цьохлінг.
У статті «Гуманітарна» провокація. Кому вигідно?» за 1 листопада 2013 року (випуск №199) «День» писав про згадану ситуацію. Посол Австрійської Республіки в Україні Вольф Дітріх Гайм подякував «Дню» за збалансовану та професійну статтю та «побажав такого ж рівня австрійським журналам».
Окрім того, надав унікальну інформацію – ще не опублікований відгук докторської колегії «Австрійська Галичина та її мультикультурна спадщина» про статтю Крісти Цьохлінг у тижневику «Профіль». Подаємо його у повному варіанті:
Відгук на статтю Крісти Цьохлінг у номері тижневика «Профіль» від 21 жовтня 2013 р. «Суперечка про пам’ятники українським національним героям»:
«24-25 жовтня 2013 у Віденському університеті відбулася конференція на тему «Іван Франко та єврейське питання в Галичині». Вихідним пунктом конференції став український письменник Іван Франко (1856–1916), якому ще 20 років тому у Віденському університеті повісили меморіальну таблицю.
З приводу цієї таблиці було висловлено сумніви, і в основі вищевказаної статті лежить інтерв’ю з одним із представників кола критиків. Віденський університет з самого початку серйозно поставився до цих сумнівів, тому уповноважив Інститут славістики, а також діючу на базі університету та фінансовану Науковим Фондом докторську колегію «Австрійська Галичина та її мультикультурна спадщина» провести наукову конференцію.
Серед її учасників були відомі діячі науки з України, Польщі, США, Ізраїлю та Австрії, які в десяти доповідях детально обговорили цю тему. При цьому не заперечувався той факт, що в багатому творчому доробку Франка, виданому в 50 томах, зустрічаються антисемітські висловлювання.
Доповідачі, однак, зійшлися на думці, що вони не займають в його творчості центрального місця та повинні розглядатися кожне у своєму відповідному контексті. Вони обґрунтували це, зокрема, тим, що антисемітські висловлювання можна протиставити більш численним прихильним відгукам про євреїв.
Також було зазначено, що Франко писав статті до єврейських газет та перебував у дружніх відносинах з такими видатними особистостями, як Мартін Бубер, Натан Бірнбаум, С.Р. Ландау, і, як доводить їхнє листування, між ними панувала взаємоповага.
Наведені у статті пані Цьохлін інкримінуючі висловлювання належать героям його романів. І хоч за них автор теж несе відповідальність, висловлювання героїв та прямі висловлювання автора необхідно розрізняти.
На основі представлених на конференції доповідей можна зробити один-єдиний висновок, що в статті подається спотворений образ Франка, безвідповідально зведено наклеп на українського письменника. Організатори конференції можуть лише висловити своє здивування, що перед публікацією такої статті не було жодних спроб встановлення контакту.
Професор Алоїз Вольдан, від імені докторської колегії «Галичина»
Як повідомляв «ЩЛ», Вчена Рада Львівського національного університету імені Івана Франка пояснила віденцям, що Каменяр не був антисемітом.