Історики проти ліквідації Інституту археографії НАН

Як відомо, 25 жовтня 2013 року на терміновому засіданні президія Національної академії наук України прийняла рішення про ліквідацію Інституту української археографії та джерелознавства. І хоч після протестів розгляд питання відклали, однак загроза ліквідації відомого інституту зберігається.

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та Центр досліджень визвольного руху солідарні з вимогами працівників не ліквідовувати Інститут української археографії та джерелознавства НАН України. Про це йдеться у спільному листі колективів двох установ.

«Особливе занепокоєння викликає той факт, що спроба знищення Інституту, чиє головне завдання полягає в опрацюванні та виданні наукових джерел з історії України, відбувається на фоні обмеження доступу до архівів та згортання досліджень історії визвольного руху, заміни керівництва в архівній сфері», — наголошують у зверненні відомі дослідники, серед яких к.і.н. Володимир В’ятрович (старший науковий співробітник НУ «Києво-Могилянська академія»), Руслан Забілий (директор Національного музею «Тюрма на Лонцького»), д.і.н. Іван Патриляк (доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка), Геннадій Іванущенко (екс-директор Сумського державного обласного архіву), к.і.н. Василь Стефанів (старший викладач Українського католицького університету), к.і.н. Олександр Іщук (екс-завідувач наукового відділу архіву СБУ), к.і.н. Олеся Стасюк (виконавчий секретар Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду), к.і.н. Марта Гавришко (старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУ), історики Ігор Дерев’яний, Ольга Зброжко, Олеся Ісаюк, Ірина Єзерська, експерт із доступу до архівів Ігор Кулик, Андрій Когут (керівник Електронного архіву визвольного руху), правозахисниця Лідія Тополевська (член правління Української гельсінської спілки з прав людини) та ін.

«Спроба закриття Інституту є продовженням політики систематичного обмеження доступу істориків до джерел, ревізії навчальних програм, повернення до засад радянської історіографії», — підкреслюють вони.

Науковці вимагають від Кабінету Міністрів України та Національної академії наук України надати вичерпні пояснення щодо своїх дій та намірів: «Якщо мова йде про комплексну реорганізацію галузі з метою вдосконалення її ефективності, як про це стверджують посадовці, то суспільству має бути донесено інформацію про всі її етапи: які інституції виконуватимуть функції, покладені на Інститут, яка доля чекає науковців, які інші наукові установи буде реорганізовано, за які кошти здійснюватиметься така реорганізація».

Історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» також закликали громадськість стати на захист Інституту та історичної науки в Україні загалом і не допустити кулуарного з боку влади прийняття рішень, що матимуть вплив на усю гуманітарну політику.

Інститут української археографії та джерелознавства НАН України є унікальним науковим осередком, реалізував десятки повноцінних наукових проектів, а періодичне видання Інституту «Український археографічний щорічник» за 20 років став одним із основних спеціалізованих фахових видань у Східній Європі. Окремо слід відзначити підготовку працівниками Інституту 22-томної збірки «Літопис УПА. Нова серія», у якому зібрано величезний масив документів, у тому числі з колишніх архівів радянської карально-репресивної системи. Ці матеріали розкривають історію визвольного руху у післявоєнний період та репресивні заходи комуністичного керівництва тоталітарного СРСР. Біля витоків Інституту та його діяльності стояв видатний історик, член НАН України, професор Ярослав Дашкевич, який був також одним із творців Центру досліджень визвольного руху.

Про це повідомив прес-центр Центру досліджень визвольного руху.