11:13 12 вересня 2023 р.
Імператриця Олена розділила Животворящий Хрест на дві частини: одну помістила в срібне сховище і залишила в Єрусалимі «як пам'ятник для наступних істориків», а другу - відправила своєму синові Костянтину, який помістив її в свою статую, встановлену на колоні в центрі Костянтинової площі.
Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього належить до когорти 12 найбільших християнських свят у році. Цьогоріч його відзначатимуть 14 вересня (раніше було 27 числа). У день свята православні християни дотримують строгого посту, щоб поглибити благоговійний спогад про хресні страждання Ісуса Христа Спасителя.
Імператриця Олена, яка була християнкою, у віці близько 80 років здійснила подорож з тодішнього Нового Риму - Константинополя (теперішнього міста Стамбул в Туреччині) в Єрусалим для пошуку Хреста Господнього. Цей пошук вона зробила після того, як отримала вказівку уві сні. На таку подорож вона отримала підтримку від імператора Костянтина, свого сина. Християнство вже розвивалося як державна релігія у Римській імперії.
Хрест був знайдений в 326 році в печері неподалік від Єрусалима. Перебуваючи в Палестині, імператриця Олена наказала звільнити всі місця, пов'язані зі земним життям Господа та Його Пречистої Матері, від всіляких слідів язичництва, повеліла спорудити в цих пам'ятних місцях християнські церкви. Над печерою Гробу Господнього імператор Костянтин постановив спорудити храм на славу Воскресіння Христа.
Під час розкопок експедиція імператриці Олени знайшла не тільки Хрест, але й чотири цвяхи, якими розпинали Ісуса Христа. За переказами, під час розкопок у печері було знайдено аж три хрести, а біля них табличку: "Ісус Назарянин, цар Юдейський". Щоб визначити, який з них справді Хрест Господній, усі три хрести по черзі піднесли до тяжкохворої. Два з них ніяк не вплинули на жінку, але після піднесення третього хреста хвора зцілилася. За іншим переказом, хрест оживив померлу людину, тому назвали святиню животворящою.
Щоб люди могли поклонитись святині, хрест було воздвигнуто (піднесено) на підвищенні, щоб його було видно. Звідси й назва свята.
Імператриця Олена розділила хрест на дві частини: одну помістила в срібне сховище і залишила в Єрусалимі «як пам'ятник для наступних істориків», а другу відправила своєму синові Костянтину, який помістив її в свою статую, встановлену на колоні в центрі Костянтинової площі.
На зворотному шляху з Єрусалиму Олена заснувала ряд монастирів, де залишала частки знайдених нею реліквій.
Після повернення Олена прожила ще кілька років і мирно спочила в Костянтинополі (приблизно в 330 році).
Імператор Костянтин активно продовжував брати участь у церковних справах, в освіті та поширенні християнської віри. Земний шлях він закінчив 21 травня (3 червня за теперешнім стилем) 337 року, після того, як прийняв хрещення, до якого готувався все життя. Імператор Костянтин був похований у церкві святих Апостолів, у заздалегідь приготовленій ним гробниці.
Згодом обидвоє були проголошені святими християнської церкви.
Усі шматочки дерева Хреста, розвезені або розпродані по світі впродовж минулих століть (зокрема за часів Середньовіччя), нині зберігаються у численних храмах. За різними аналізами й рапортами, фрагменти Ісусового хреста, що вважаються справжніми, становлять заледве одну десяту всіх наявних — решта мають сумнівне походження. Як достовірну реліквію, визнають Lignum Crucis («дерево хреста»). Найбільший фрагмент зберігся у Греції, в монастирі на горі Афон; решта зберігаються в Римі, Брюсселі, Венеції, Ґенті й Парижі.
11 вересня тепер відзначають Федорині вечорниці замість усікновення голови Іоанна Предтечі