17:28 5 квітня 2017 р.
Законодавство не дає нині змоги чітко відрізнити роботу у відрядженні, роз'їзну (пересувну) роботу від роботи за вахтовим методом. Підприємства мають можливість описати ці види робіт у колективній угоді, трудових угодах і посадових інструкціях.
Єдиний нормативний акт, що пояснює як відрізнити чи перебуває працівник у відрядженні, чи це в нього роз’їзна (пересувна) робота або ж це він працює вахтовим методом, був створений ще за радянських часів. Незалежна Україна поки що не видала своїх документів з цього приводу. А ось штрафи за порушення трудового законодавства і неправильне нарахування зарплати з 1 січня ц. р. суттєво зросли. Тому бухгалтерів і керівників підприємств непокоїть, як правильно оформити таку роботу, щоби не зазнати покарань.
Про це сьогодні, 5 квітня, під час відеопрограми “Бухгалтерська правда”, яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила партнер компанії “Академія професійного бухгалтера” Людмила Шахно.
За її словами, аудиторам вдалось знайти лише постанову Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС від 1 липня 1989 року «Про затвердження Положення про виплату надбавок, пов’язаних з пересувним і роз’їзним характером робіт у будівництві» і постанову КМУ від 31 березня 1999 року «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, ремонтних та будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер».
Людмила Шахно пояснює, що службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на визначений строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем постійної роботи. Роз’їзний характер робіт – це коли працівник виконує свої обов’язки поза місцем розташування організації, але змушений виїжджати та повертатися до місця роботи в неробочий час. Від відрядження цей вид робіт відрізняється тим, що у відрядження працівник їздить час від часу та виконує кожного разу інші доручення. А під час роз’їзних робіт працівник виконує одну і ту ж саму роботу.
Також є ще вахтовий метод праці. Це особлива форма організації робіт, коли працівник працює поза місцем постійного проживання і роботодавець не може забезпечити йому щоденне повернення додому. Наприклад, будівництво тунелю в Карпатах. Для працівників там обладнують невеликий побут для відпочинку і харчування.
Отож, фахівці радять таке: якщо працівник дуже часто їздить і щоби не виписувати чи не щодня відрядження, то простіше встановити йому надбавку до зарплати не вище одного відсотка від мінімальної зарплати за день.
- Законодавчо у нас ще не існує чіткого розмежування про те, чи це вахтовий метод, чи роз’їзний характер, чи відрядження. Рішення про це може приймати саме підприємство. Але у колективному договорі необхідно зазначити перелік посад (професій), для яких встановлюється особливий (роз’їзний) характер роботи, розмір доплат за нього та порядок обліку використання робочого часу працівників із роз’їзним характером роботи, - Людмила Шахно застерігає: якщо підприємство все це розпише у колективному договорі, трудових договорах та посадових інструкціях, то це і вважатиметься правильним.
Вона також згадала лист ДФС від 23.02. 2017 р., в якому фіскали кажуть, що «питання правомірності оформлення юридичною особою своїх працівників, водіїв у вигляді службових відряджень з метою виконання їх службових доручень, доставки вантажу, - не належить до компетенції Державної фіскальної служби».
Проте податки все одно сплатити треба. Тому, якщо підприємство відправило працівника у відрядження, то ці «відрядні» гроші не оподатковуються ні військовим збором, ні ПДФО, ні ЄСВ. А ось доплата за роз’їзний характер роботи вважається додатковою і оподатковується ПДФО, і військовим збором, але не оподатковується ЄСВ.
- Отож, якщо дивитися з точки збору сплати податків, то відрядження економніше, бо нема податків. Але там постійно доводиться оформлювати папери, пильнувати звітність та розмір середньоденного заробітку за той день, коли працівник у відрядженні. А у роз’їзному характері робіт є стабільна зарплата, стабільна надбавка, менше паперів, але є податки, - підсумувала партнер компанії “Академія професійного бухгалтера” Людмила Шахно.