09:42 30 травня 2018 р.
Минулого тижня Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення є порушенням Європейської конвенції з прав людини та Конституції України. Він був запроваджений Верховною Радою у 2001 як тимчасовий захід, аби українська земля не опинилася в руках невеликої купки олігархів.
І хоча спеціалісти вважають, що мораторій вже давно потрібно скасувати, 7 грудня 2017 року Верховна Рада продовжила цей мораторій до 2019 року.
Про це сьогодні, 30 травня, під час прес-конференції на тему: «Земельна реформа: тенденція та прогнози для Львівщини і всієї України», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив консультант Світового банку зі земельних питань Денис Нізалов.
- Коли мораторій запроваджували, то в Україні не було нормального земельного кадастру, тож права власників фактично не були захищені. Але він не вирішив тієї проблеми, зради якої якого було запроваджено. Замість того, аби розвивати рівень земельної інфраструктури, він заморозив ситуацію, - пояснює Денис Нізалов.
Зараз, за його словами, 30 млн га землі перебуває у приватній власності. Ще 10,5 млн га – у власності держави. І на всі ці землі накладено мораторій.
- Власник зараз має можливість лише здати землю в оренду або його нащадки можуть успадкувати цю землю після його смерті. Це – порушення їхніх прав, - наголошує фахівець.
За словами Дениса Нізалова, орендарі не бажають вкладати довгострокові інвестиції в землю. Виробники, які не є власниками, не зацікавлені в збереженні якості землі. Вони вирощують однорічні культури, що мають низьку додану вартість – ріпак, соняшник та інші, виснажують землю. А також збирають низькі врожаї.
- Маємо гарні ґрунти, найліпший клімат. А врожайність – одна з найнижчих в Європі. І це є наслідком мораторію. Проте, через те, що землю експлуатують, нічого не вкладаючи в неї, показник гумусу за останні роки впав з 3,36 відсотків до 3,14. Грунт з 2,4 відсотками гумусу вже не вважають чорноземом, - попереджає Денис Нізалов.
Водночас, півтора мільйона гектарів землі вже мають своїх власників. Проте володіють ними, переважно, вже немолоді особи.
- 7 млн власників землі на цей момент уже є пенсійного віку. Вони вже не можуть самі обробляти землю і здають її в оренду за тими умовами, які їм диктує виробник у тій чи іншій місцевості. . Якщо би вони отримували ці кошти за свою землю, то не потребували би соціальної допомоги, - говорить консультант Світового банку зі земельних питань.
За його словами, зараз орендна плата в Україні за найкращі ґрунти складає $50 на рік. Тоді як за кордоном така плата становить $200-250 за гектар.
Також мораторій створив таку проблему, як відумерла спадщина. За час його дії в Україні вже померло 1,4 млн власників, які не змогли скористатися своїм правом на землю.
- Тільки частина з них мала спадкоємців. А 300-400 тисяч власників не мали кому її передати. І ця земля залишилася без будь-якого правового статусу, - каже фахівець.
Він погоджується, що зараз є два ризики: надмірна концентрація землі і обмежений доступ до фінансування. Але їх можна вирішити нормами закону про оббіг землі.
- Щоби не відбулася надмірна концентрація, необхідно прописати норми щодо максимальної кількості землі, яка може бути у власності юридичної чи фізичної особи. І це стане запобіжником, який ускладнить накопичення земель у одних руках. Також противники скасування мораторію побоюються, що фермери не матимуть доступу до капіталу на той момент, коли потрібно буде брати участь у ринкових трансакціях. Тому паралельно з прийняттям закону про оббіг землі, треба прийняти ще кілька нормативно-правових актів, які запровадять державні гарантії сільгоспвиробникам. Це можна вирішити впродовж 5-6 місяців, - пояснює Денис Нізалов.
Фахівець цілком розуміє, що зняття мораторію може спровокувати різні зловживання.
- У нас зараз ринок перенакопичений. Є дуже багато охочих продати землю. І щоби на початках убезпечити ринок від негативних явищ, ми маємо вжити певні запобіжники від надмірної концентрації. Це може бути – максимальний розмір землі у власності однієї особи. Мають бути запобіжники щодо мінімальної ціни, аби попередити шахрайство. Також земля не має бути предметом банківської застави. І ми маємо знати, як банки будуть працювати з землею. І щоби не сталося так, щоб вони, банки, накопичили її, - перелічує можливі підводні камені консультант Світового банку зі земельних питань
Він також наголосив, що в світі залишилося тільки сім країн, громадяни яких не мають права розпоряджатися своєю землею. Це – Україна, Північна Корея, Куба, Венесуела, Конго, Таджикистан та Білорусь.