10:49 26 квітня 2017 р.
Щаслива курка несе смачні яйця, щаслива корова дає смачне молоко, м'ясо свиней, які жили щасливо, набагато смачніше.
Так вважає експерт з питань добробуту тварин Compasion in World Farming, консультант в Україні Олександр Богачик. І він прагне переконати в цьому фермерів, які відвідають міжнародний науково-практичний семінар «Екологічна безпека та стале сільське господарство», що відбудеться 27 квітня в рамках міжнародних агропромислової виставки і форуму «Агропорт-захід-Львів-2017».
За словами Олександра Богачика, від щастя свійської тварини залежить здоров’я людини-м’ясоїда.
- У тварин так само є природні потреби, як і в людей. Я зараз не говорю про їжу та воду. Візьмемо, до прикладу, курку. Їй для щастя потрібно нестися в гніздо, купатися в поросі, сидіти, гребтися та багато іншого. Якщо в неї забрати можливості їх задовольнити, то курка буде перебувати в стані стресу. І всі ці яйця, які кури несуть у клітках на птахофабриках я називаю «стрес-яйцем». Тому що кури не мають можливості нестися в гніздо. Так само вони не мають змоги купатися в поросі, сидіти на сідалі, - пояснює спеціаліст природні потреби звичайної сільської курки.
На його переконання, людина в гонитві за прибутком починає ставитися до свійських тварин, як до машин, забуваючи, що й вони – живі істоти, які страждають.
- Тому кури на птахофабриці отримують антибіотики, бо вони інакше не виживуть через постійний стрес та нульовий імунітет. А все це впливає на той продукт, який споживає людина. А далі ланцюгова реакція: коли хворіє людина, то на неї не діють антибіотики, бо вона вже їх спожила з продуктами. І все через те, що ми не дали курам можливості зробити гніздо, знести туди яйце - розповідає Олександр Богачик.
Що стосується бройлерів, то науковець переконаний, що над ними людина познущалася.
- Ці кури ростуть буквально за 45 днів. Їхня м’язова маса настільки велика, що вони не можуть стояти на ногах, кістки ламаються. Без антибіотиків вони просто гинуть, - каже експерт з питань добробуту тварин Compasion in World Farming.
За його словами, в Європі це давно вже зрозуміли. І створюють для свійських тварин усі умови для щастя. В Україні ж 80 відсотків ринку зайнято великими агрохолдингами, які мають величезні птахофабрики чи свинокомплекси.
- На Заході виробники вже відмовляються від технологій, які популярні в Україні. Покупці їх змусили. Там покупці цікавляться, звідки цей продукт, в яких умовах утримували тварин, чи вони страждали, як їх убили. У нас, на жаль, ще не цікавляться цим. Наші виробники створили концтабори для тварин і дивляться, щоби зробити їх товстішими чи щоби більше молока отримати, - говорить експерт.
Він стверджує, що на Заході зараз дуже модний тренд – «органічні продукти».
- На практиці це – так. Якщо це – свині, то вони живуть гуртом на великій території, бігають собі вільно, мають спеціальні укриття з соломою, де вони відпочивають, де свиноматка робить собі гніздо. Їх годують кормами, які вирощені на цій же фермі. Причому в грунт не вносяться ані пестициди, ані інші хімічні домішки кілька років, - Олександр Богачик вважає, що такий підхід і є захистом тварин.
Він погоджується, що м'ясо з такої свині буде дорожчим відсотків на 30. Але це вже право покупця: обирати собі те, що споживати. В Україні, на жаль, споживач не має вибору і купує те, що є. А є м'ясо від нещасних тварин.
- Я пропагую серед наших фермерів систему вільного вигулювання тварин. Нас цікавить, щоби кури, свині чи корови мали можливість задовольнити свої природні психологічні потреби. Ці системи називаються «системи з поліпшеним добробутом». У такого фермера ви не побачите, що свині сидять у вузеньких верстатах і гризуть перекладину. Ви побачите свинок, які бігають у загоні, гарно ніжаться в болоті та на соломі, - оповідає спеціаліст, як має жити щаслива свиня.
За його словами, на Заході фермерські господарства, які забезпечують такі умови для тварин, отримують сертифікати. Ці сертифікати є престижними.
- Цей продукт не є органічним, але відрізняється і від звичайного. Він може бути дорожчим на 20 відсотків від звичайного, але на 10 - дешевшим, ніж органіка. Такі фермери укладають з багатьма ресторанами прямі договори. І саме ресторани, які дбають про свій імідж, купують продукцію у цих фермерів, - каже Олександр Богачик.
Експерт стверджує, що невдовзі й українські фермери визнають, що свійські тварини мають свої потреби. Якщо не добровільно, то їх до цього підштовхнуть.
- У нас підписана асоціація з Євросоюзом. І в умовах асоціації є окремі розділи, які стосуються добробуту сільськогосподарських тварин. Ми повинні адаптувати своє законодавство до європейського з добробуту, - за словами спеціаліста, при Міністерстві аграрної політики створено робочу групу, яка займається адаптацією законодавства.
Він стверджує, що коли це законодавство буде прийнято, то всім фермерам доведеться його дотримувати. І підприємець змушений буде зробити велику клітку для курки, щоби вона могла й крила розправити, й гніздо звити.
Довідка
Організаторами семінару «Екологічна безпека та стале сільське господарство» є коаліція «Чиста Балтика» (ССВ, Швеція), західний центр українського відділення Всесвітньої лабораторії (ЗЦ УВВЛ, Україна), Львівська міська громадська організація «Екотерра».
Нагадуємо, що семінар відбудеться 27 квітня о 12.30 у міжнародному аеропорті «Львів» ім. Д.Галицького (пасажирський термінал «А», конференц-зал № 3, вул. Любінська, 168).