14:16 29 квітня 2014 р.
Відео: Канал 2
Наразі українська економіка програє навіть російській. Там пільги монетизували. В Україні політика домінувала над здоровим глуздом. Найближча українська економіка до китайської, де сильна централізація, низькі зарплати працівників. Але якщо ми хочемо в Європу, стандарти треба міняти.
«Європрейський працівник не буде так працювати, як китайський. Вони звикли до високого рівня культури життя. Такі стандарти споживання, які є в східноазіатських країнах, нам не підходять взагалі і тому нам треба будувати дорогу економіку. Дорога робоча сила має бути. А ми вибрали шлях дешевої робочої сили. Таким чином ми думаємо, що доможемося високих результатів на економії коштів, і наш бізнес буде процвітати. Подивимося на нашу податкову систему. У нас реально 2/3 від фонду зарплати оподатковується, а бізнес-прибуток оподатковується лише на 20%. Тобто ми заклали в основу нашої економічної системи, що людина в нас нічого не значить»,- сказав Юрій Біленко, завідувач кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені І.Франка, кандидат економічних наук, доцент.
Зате мають значення за кордоном. Українська робоча сила доволі конкурентний товар. Зарплати наших заробітчан в Європі – на рівні середніх європейських. Якщо в Польщі середня зарплати 630 доларів, то середня зарплата українських заробітчан – 560 доларів. В Німеччині середній німець має 200 тисяч євро, укранець заробляє в середньому 1800. А в Чехії зарплата нашого заробітчанина навіть вища – 1040 євро проти 780 євро. Тому донецький експерт з Інституту економіки промисловості НАН України В’ячеслав Ляшенко на відеомості у Львівському прес-клубі запропонував вимагати у Європи соціальних гарантій:
“Є проблема, яка стане в умовах асоціації з ЄС, а потім вступу до ЄС – це наявність соціальних гарантій щодо пенсійного забезпечення робочої сили, яка буде працювати на європейських підприємствах і в умовах європейського бізнесу. Зараз ці проблеми вирішені тільки в кількох країнах ЄС. Але треба, щоб ці гарантії були збережені, бо кількість таких мігрантів буде збільшуватися».
В ЄС на соціальні гарантії йде до 20% ВВП. Це більше, ніж в США та Азії, тому народний депутат Михайло Хміль пропонує не вигадувати велосипед, а взяти за приклад моделі соціальних стандартів ЄС:
«Одна з таких моделей – це модель соціального страхування. Найпоширеніша і притаманна для всіх країн ЄС – це система пенсійного соціального страхування. Наявність соціальних гарантій щодо пенсійного забезпечення».
Наразі львівські і донецькі експерти зійшлися на думці, що соціальні стандарти треба будувати, орієнтуючись на Європу.
Текст і відео - Канал 2