15:52 6 грудня 2017 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Від підписання Угоди про Спільний авіаційний простір не варто очікувати Україні стрімкого зростання пасажиропотоків та швидкого заходження великої кількості лоукостів. Такі речі відбуваються поступово.
Про це сьогодні, 6 грудня, під час круглого столу на тему: «Як відкривати небо: досвід Львова, Грузії, Молдови», який відбувся у Львівському прес-клубі, повідомила аналітик ГО «Європа без бар’єрів» Катерина Кульчицька.
Вона презентувала результати всеукраїнського соціологічного опитування про користування авіаційним транспортом і підсумки дослідження досвіду імплементації Угоди про Спільний авіаційний простір (САП) у Грузії та Молдові.
Катерина Кульчицька нагадала, що Україна дотепер не підписала Угоду про спільний авіаційний простір з Європейським Союзом. Але затримка сталася через те, що наразі триває територіальний спір між Великобританією та Іспанією щодо аеропорту «Гібралтар». І ці дві країни не готові підписувати загальний договір. Проте Україна може використати час не для пасивного очікування, а для розробки та імплементації необхідних документів.
Щоби зрозуміти, що робити, поки ця угода не підписана, громадські активісти вирішили проаналізувати досвід Молдови, яка підписала цю угоду у 2012 році, та Грузії, яка працює в рамках угоди ще з 2010 року.
- Для Грузії з 2010 року майже втричі збільшився пасажиропотік у трьох міжнародних аеропортах – Тбілісі, Батумі та Кутаїсі. Якщо в 2010 році це було близько 918 тисяч пасажиропотоку, то зараз це – 2,8 млн. Це зростання відбувалося поступово, не було стрімкого стрибка за рік. І це відбувалося, здебільшого, не за рахунок європейських авіакомпаній, а за рахунок інших авіакомпаній. Зараз до аеропортів Грузії, серед інших, здійснюють перевезення турецькі, грузинські та азербайджанські авіалінії. З європейських туди літають LOT, Lufthansa і українська «МАУ». За весь цей час, з 2010 року, Грузії вдалося залучити лише одного європейського лоукостера «Wizz Air», який літає в Кутаїсі. Отож, можна сказати, що пасажиропотік збільшився, але він відбувався паралельно з імплементацією підписання угоди про спільний авіаційний простір, а не як прямий результат цієї угоди. Процес підписання угоди буває тривалим. І Україні не варто очікувати на сам факт підписання угоди, а розпочати роботи щодо імплементації та корпорування законодавства вже зараз, - робить висновок експерт.
Що стосується Молдови, то ціна квитків на закордонні рейси зменшилася дуже суттєво. У 2010 році квиток до Лондона коштував 210 євро, у 2017 – 45; квиток до Мілана у 2010 році був 141 євро, зараз – 35; за квиток до Лісабона сім років тому мешканець Молдови повинен був сплатити 222 євро, зараз – 146.
- З 2013 до 2017 року збільшення пасажиропотоку відбулось майже на 80 відсотків. Якщо раніше це становило майже один мільйон 220 тисяч пасажирів з аеропорту Кишинів, то зараз це – понад двох мільйонів, - говорить Катерина Кульчицька.
Водночас вона зауважила, що мешканці Молдови не надто часто літають до Європи.
- Основні напрямками, куди літають з Молдови, - це Москва та Стамбул. Тут також не можна казати, що угода про спільний авіапростір автоматично збільшила пасажиропотік і залучила багато європейських лоукостерів. Наразі до аеропорту «Кишинів» літає майже 15 авіакампаній. Серед них – класичний європейський лоукостер «Wizz Air». Масового приходу лоукостів до Молдови не відбулося, - зазначила аналітик ГО «Європа без бар’єрів».
Проаналізувавши документи, які регулюють відносини цих країн з європейськими країнами у небі, активісти зазначили, що основний документ, тобто правила доступу на ринок послуг з наземного обслуговування, повинна встановити держава.
- В Україні висловлювалась думка, що ці правила мають бути укладені авіаційними службами. Наша ж порада – правила мають бути прийняті як постанова Кабміну. Так, служба цивільної авіації Молдови затвердила технічні вимоги щодо уникнення зіткнення повітряних суден, положення про методи роботи служби цивільної авіації та інші технічні акти. Але самі правила запровадив уряд, - каже Катерина Кульчицька.
Вона також перелічила переваги, які отримає Україна, коли відбудеться приєднання до САП. Це – підвищення рівня безпеки польотів; збільшення пропозиції на ринку послуг з пасажирських авіаперевезень; завантаження регіональних аеропортів України, які зараз розвиваються; поліпшення авіасполучення між регіонами України та країнами ЄС; сприяння новим ринкам збуту для продукції українського виробництва; залучення інвестицій в аеропорт.
Наразі ж Україні потрібно привести своє законодавство у відповідність до європейського та виконати понад 64 регламенти та директиви Європейського союзу у цій сфері.
- Усі ці вимоги виконати одномоментно неможливо. Тому варто починати вже. І до моменту підписання можна підійти вже з частково виконаною роботою, - вважає експерт.