10:26 26 квітня 2017 р.
Якщо Україна і далі не помічатиме, куди і як фермери великих агрогосподарств утилізують решки життєдіяльності птахо- та свиноферм, і не вирішить проблему, то за кілька років згадки про родючі українські землі залишаться тільки в літературі.
Варіанти допомоги для розв’язання цієї екозагрози запропонують закордонні та українські експерти під час міжнародного науково-практичного семінару «Екологічна безпека та стале сільське господарство», який відбудеться 27 квітня в рамках міжнародних агропромислової виставки та форуму «Агропорт-захід-Львів-2017».
Про це «Щоденному Львову» повідомила президент ЛМГО «Екотерра» Наталя Чоловська.
За її словами, на семінарі своїм досвідом будуть ділитися експерти з Польщі та Швеції.
- Ці країни пройшли шлях, на якому зараз перебуває Україна, ще 15-20 років тому. І вони готові ділитися знаннями. Тим більше, що фахівці такого рівня приїжджають до України один раз на десять років, - стверджує президент ЛМГО «Екотерра».
На думку Наталі Чоловської, досвід Польщі українські фермери зможуть використовувати без будь-яких застережень, тому що в нас навіть кліматичні умови подібні. У Швеції трошки інші підходи, але й вони дуже цікаві та корисні.
- У Польщі та Швеції виробництво органічної продукції є досить розвинутим. Це пов’язано з фінансовою підтримкою таких виробників на державному рівні. Але розміри органічних господарств у сусідніх державах є зазвичай невеликими. В Україні є як великі виробники, так середні і маленькі господарства, що займаються органічним виробництвом. На сьогоднішній день органічне виробництво в країні складає 1% від загального виробництва сільськогосподарської продукції, але ми маємо усі передумови для розвитку цього напрямку, – говорить Наталія Чоловська.
У Львівській області є 16 операторів органічної продукції, серед яких виробники зернових, зернобобових, овочевих культур, а також кілька продуцентів, що займаються тваринництвом і переробкою. Але сегмент органічних господарств з вирощування фруктів та овочевої продукції у Львівській області є нерозвинутим.
- Наша біда в тому, що українське законодавство є лояльним в питаннях надмірного використання сільгоспвиробниками мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин і зберігання та переробки відходів продукції життєдіяльності тваринницьких комплексів. Маємо не поодинокі випадки, коли великі агрохолдинги стають причиною забруднення ґрунтів та водних ресурсів. Це зі свого боку дуже негативно впливає як на здоров’я людей, що проживають у громадах, так і на збереження біорізноманіття в цілому. В багатьох селах в Україні місцеві громади об’єднуються, аби захистити своє право жити в чистому довкіллі. Українське законодавство створило сприятливі умови для входження на наш ринок великих агрохолдингів із залученням інвестицій із Заходу. Польські та швецькі експерти готові поділитися досвідом своїх країн, які вже пройшли етап інтенсифікації тваринництва. Експерти запропонують альтернативні методи, - на переконання Наталії Чоловської, західні експерти не розмежовують природні ресурси України і Європи. Вони розуміють, що забруднення різними шляхами рано чи пізно дійде і до них, якщо вони не втрутяться.
Проте не тільки іноземні фахівці навчатимуть українських. Під час семінару буде представлений проект біогазової установки, яка здатна переробляти рештки діяльності агрокомплексів і виробляти енергію. Очікують, що цей проект буде втілено в Кам’янка-Бузькому районі.
Також поділиться своїм досвідом і фермер, експерт з плодоовочівництва Олександр Джига. За його словами, фермерством він займається вже 16 років. І спочатку працював як всі – вносив мінеральні добрива в землю.
- Ми побачили, що з кожним роком потрібно все більше й більше цих добрив. Витрати зростають, а прибутки падають. Почав шукати чим замінити. Вирішили вносити органіку. Але її, на жаль, немає. Немає в нас ферм, щоби брати гній від корів. Є тільки пташники, а вони використовують антибіотики, там багато азоту, багато кальцію. Можна зробити ще гірше тим курячком, ніж було до того, - розповідає фермер.
В пошуках альтернативних добрив Олександр Джига звернув увагу на досягнення «спортивних» овочеводів, які вирощують велетенські овочі для рекордів.
- Виявилося, що вони використовують біоферментні добрива. Я взяв їхній досвід і досвід фермерських господарств з Франції щодо живлення рослин. Їх трасформував. І зараз ми використовуємо близько 35 мікроелементів для живлення рослин, - каже спеціаліст з біоферментних добрив.
Зараз на площі 10 га його фермерське господарство вирощує капусту, буряк, моркву, помідори, кавуни, баклажани, перці. І ще має 10 га зернових, з них два га виокремив під цукрову кукурудзу, все інше – ячмінь, пшениця та соняшник. Також цього року Олександр Джига заклав ферму з вирощування білого та чорного трюфелів.
Овочі господарство продає в дитсадки і школи. А також вони дуже популярні серед місцевих мешканців. І, незважаючи на те, що в Європі покупці би платили би за таку продукцію дорожче, в Україні Олександр Джига ставить таку ж ціну, як і всі інші, хто виростив свої овочі з використанням «хімії».
- Восени я продавав капусту від 2 гривень до 3.50. І в мого сусіда була така ж ціна, але брали в мене. Крім того ті овочі, які ми продаємо в дитячі установи, проходять обстеження на нітрати. Аналізи показують, що в нас рівень нітратів в п’ять разів нижчий, ніж допустимі норм, - похвалив свої овочі Олександр Джига.
Український науковець, координатор молочного напрямку
швейцарсько-українського проекту «Розвиток органічного ринку в Україні», представник Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) Руслан Білик під час семінару спробує переконати українських фермерів в тому, що набагато вигідніше тримати корову до восьми років, дбати про неї і отримувати хороше молоко, ніж за два роки виснажити тварину гормональними препаратами та кормами з високим вмістом концентратів.
- Це, звичайно, - висока продуктивність. Але за два роки печінка тварини не витримує і такі корівки їдуть на забій, - каже Руслан Білик.
На щастя, в Україні вже є підприємства, для яких на першому місці є не гонитва за прибутком, а якісна продукція.
- В Україні є 10 молочно-товарних ферм, які мають органічний сертифікат і виробляють сире незбиране молоко органічного походження. І є п’ять підприємств з переробки, які переробляють молоко в різні види молочної продукції. На сьогодні споживчий кошик молочної продукції сформований з 19 позицій асортименту твердих сирів, кисло-молочних сирів, йогуртів, кефірів та іншого, - говорить науковець.
У своєму виступі він також зробить акцент на вимогах до здоров’я тварин, його профілактики, лікуванні та утриманні.
Довідка
Організаторами семінару «Екологічна безпека та стале сільське господарство» є коаліція «Чиста Балтика» (ССВ, Швеція), західний центр українського відділення Всесвітньої лабораторії (ЗЦ УВВЛ, Україна), Львівська міська громадська організація «Екотерра».
Нагадуємо, що семінар відбудеться 27 квітня 0 12.30 у міжнародному аеропорті «Львів» ім. Д.Галицького (пасажирський термінал «А», конференц-зал № 3, вул. Любінська, 168).