21:04 10 травня 2020 р.
Німецька автопромисловість запускається після зупинки. Слідом за нею поступово відновлюється і виробництво автокомпонентів в Україні. Вимушений простій для українців виявився значно болючішим, ніж для німців.
Про це інформує Німецька хвиля.
"Я одна працюю в сім'ї на даний момент. Грошей не вистачає", - розповідає Тетяна (ім'я змінене). Вона вже багато років працює на одному з українських заводів Leoni - німецького виробника електромереж для автомобілів. Вже другий місяць жінці доводиться годувати сім'ю, отримуючи урізану зарплатню, - відповідно до закону, роботодавець сплачує дві третини заробітку під час простою виробництва. Виходить у середньому п'ять-шість тисяч гривень.
Два заводи Leoni на Заході України, на яких працюють сім тисяч людей, простояли півтора місяця через пандемію COVID-19 і зупинку автозаводів-замовників у Німеччині та інших країнах. "Повідомили, що і я зможу вийти на роботу вже найближчими днями", - з надією каже співрозмовниця.
У пресслужбі материнського Leoni AG повідомили DW, що почали відновлення виробництва на українських заводах 4 травня і що вони вже виходять на 70 відсотків від докарантинних обсягів. Що буде далі - у компанії прогнозувати не беруться. Очевидно лише, що якщо німецька автопромисловість цього року зазнає різкого падіння, відновити обсяги виробництва до докризового рівня упродовж року не вдасться, визнають у компанії.
В очікуванні скорочень?
Питання про можливість скорочення персоналу в Leoni називають передчасним. Натомість інші постачальники автокомпонентів, які працюють в Україні, подекуди прямо говорять про загрозу масового скорочення робітників з огляду на кризу німецького автопрому. "Нам доводиться складати списки на скорочення", - зізнався у розмові з DW Олександр Шламп, технічний директор української "дочки" німецько-японської компанії Sumitomo Electric Bordnetze. Як повідомляла компанія на своїй сторінці у Facebook у квітні, під загрозою - щонайменше дві тисячі робочих місць.
"Зупинивши виробництво, наш клієнт - концерн Volkswagen- повністю скасував замовлення. Досі замовлень немає. Чекаємо", - розповів Шламп. Після декількох тижнів зупинки підприємство нині працює із завантаженістю у близько 15 відсотків, виконуючи старі замовлення. Попри те, що Volkswagen з початку травня почав поступово відновлювати виробництво, досі німецькі заводи працюють із мінімальним завантаженням і кабелів з України, вочевидь, наразі не потребують. Менеджмент "СЕ Борднетце Україна" зізнається, що грошових резервів на виплати працівникам, які вимушені сидіти вдома, вистачить максимум на кілька місяців простою. Окремим навантаженням для компанії стали і мільйони гривень, які пішли на закупівлю масок і переобладнання робочих місць під умови пандемії.
Математика автовиробництва
Виробництво автокомпонентів дуже трудомістке, пояснюють співрозмовники у галузі. Тому скорочення замовлень з Німеччини через різке падіння попиту на автомобілі прямо пропорційно зменшує потребу виробників автокомпонентів у робочій силі. А прогнози для німецького автопрому аж ніяк не втішні. За оптимістичним сценарієм відновлення попиту Німецьке об'єднання автомобільної індустрії очікує, що річне скорочення виробництва автомобілів у Німеччині складе близько 20 відсотків. Однак імовірні й інші сценарії. Адже, за даними об'єднання, замовлення на нові авто всередині країни у квітні впали на 70 відсотків, а з-за кордону - майже на 50.
У Німеччині в нинішній ситуації виробники мають потужну підтримку від держави. Федеральна агенція праці за законом виплачує замість роботодавця 60 відсотків зарплатні всім робітникам, які сидять вдома через скорочення або зупинку виробництва. Великі підприємства, як правило, доплачують до цієї суми ще 10-20 відсотків від заробітку. На період вимушеної відпустки автоконцерн Volkswagen, наприклад, доплачує робітникам у нижчих категоріях тарифної сітки стільки, щоб вони отримували 95 відсотків від звичайної зарплатні. Щоби зняти фінансовий тягар з підприємств, уряд Німеччини на випадок, якщо криза затягнеться, зобов'язався після трьох місяців вимушених відпусток підняти державні виплати до 77 відсотків заробітку, а після шести - до 87 відсотків.
Державної підтримки в Україні немає
Такої державної підтримки в Україні немає. Тому постачальникам автокомпонентів вдасться зберегти робочі місця лише у тому разі, якщо у них є резерви на оплату праці тим, хто не виходить на роботу через падіння виробництва - дві третини від окладу. У неоплачувану відпустку робітника можна відправити лише з його добровільної згоди. Виняток з цього правила на законодавчому рівні на період карантину в Україні зробили лише для малих і середніх підприємств, але не для великих. Тому якщо українське законодавство не даватиме можливості на період кризи відправляти людей у неоплачувані відпустки, чимало компаній можуть постати перед загрозою банкрутства.
Голова правління Німецько-Української промислово-торговельної палати Александер Маркус (Alexander Markus) у нещодавній розмові з DW висловив переконання, що німецькі материнські компанії не зможуть або й не захочуть надавати українським "дочкам" фінансові ресурси, аби протягом тривалого часу в умовах скорочення попиту покривати у повному обсязі витрати на персонал. "По-перше, у німецьких компаній самих немає коштів. По-друге, інвестиції у виробництво за кордоном у цій сфері здійснюються для заощадження коштів. Якщо дочірні компанії починають просити додаткових грошових вливань, то це одразу ставить під питання весь проєкт", - зазначив Маркус. Він вказує на те, що фірми, які прийшли в Україну передовсім через низькі зарплатні, у разі непередбачуваних затрат одразу починають прораховувати можливості виробляти дешевше у таких країнах, як Марокко або Туніс.
На загрозу втрати робочих місць у виробництві автокомпонентів в Україні Александер Маркус, як стало відомо DW, ще місяць тому звернув увагу в листі на адресу українського прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Утім, дотепер ситуація не змінилася. За даними Німецько-Української промислово-торговельної палати, у компаніях, які виробляють автокомпоненти для німецької автопромисловості, в Україні працюють близько 35 тисяч людей.