21:23 28 жовтня 2020 р.
У зв’язку із погіршенням економічної ситуації в Україні, для українських трудових мігрантів пріоритетом є можливість вищих заробітків у Німеччині, Чехії та скандинавських країнах, аніж у Польщі.
Про це інформує Польське радіо.
Цей процес, однак, став дещо повільнішим через пандемію та замороження економіки і низку обмежень. Незважаючи на це, песимістична тенденція на польському ринку праці і далі досить помітна. Це підтверджує остання аналітика Аналітичного департаменту агентства міжнародного працевлаштування Gremi Personal.
Як випливає із дослідження, «за останні три місяці динаміка виїзду українців до Німеччини на підставі фальшивих документів або ж польських робочих віз збільшилась. Людей не стримує ризик депортації із забороною в’їзду на територію ЄС, контроль поліції та штрафи», - йдеться у повідомлення компанії Gremi Personal. У генерального директора цієї компанії Томаса Боґдевіча ми запитали, якою ж є ситуація на ринку праці у Польщі та інших країнах ЄС за останні місяці і у якій ситуації відносно цього перебувають українські трудові мігранти.
- Якщо йдеться про останні кілька місяців, то треба сказати про початок пандемії, тобто про березень, коли більшість європейських країн вирішила закрити кордони. Тоді з Польщі виїхало дуже багато заробітчан. Якщо йдеться про Україну, то це приблизно 200 тисяч осіб. Тобто близько 15-20% усіх трудових мігрантів. Однак, ми зауважили, що пандемія, що була навесні і на початку літа, була досить м’якою. І польське виробництво не припинило роботи, фірми не змінили своїх виробничих планів. І це виробництво постійно вимагало певної кількості осіб. І ці плани не змінилися. Отже, коли ці люди виїхали, то згодом почалося повільне повернення цих трудових мігрантів. А тоді це вже було досить складно. Адже у ситуації закритих кордонів до Польщі могли приїхати лише працівники, що мали відповідні документи. При чому, не завжди це було можливо через обмежений рух на кордонах. Я хочу зауважити, що ми організували три чартерні рейси, аби люди могли повернутися на свої робочі місця. Згодом ми також почали здійснювати автобусні рейси, близько двох автобусів з працівниками на тиждень так, аби фірми, яким були потрібні ці працівники, не припиняли своєї роботи.
Які найбільші потреби трудових мігрантів зараз? На які кроки вони йдуть у пошуку роботи, на що не йшли перед пандемією?
- Якщо йдеться про кроки, яких не було до пандемії, то це не змінилося. У тих секторах, де раніше люди шукали роботу, то шукають і далі. Але те, що ми зауважили, то це останні досить песимістичні тренди: після того, як ситуація із карантином дещо пом’якшилась, як на кордонах стало менше обмежень, то українські трудові мігранти все частіше дивляться на інші європейські країни, а не на Польщу. Головним чином, це Чехія, Австрія, Німеччина, куди вони хочуть приїхати на роботу. Однак, ці країни не є аж надто добре налаштовані, якщо, наприклад, йдеться про документи для трудових мігрантів, тому найчастіше це відбувається у «сірій» зоні. І ті люди, які спокушаються на більші заробітки у цих країнах західної Європи або у скандинавських країнах, приймаються рішення працювати там нелегально. Але, все таки, багато трудових мігрантів з України вирішує приїхати на роботу до Польщі. Це через такі фактори, як подібна мова, культура, і також через те, що тут вони можуть швидше інтегруватися з місцевим населенням.
А яка головна проблема, якщо йдеться про документацію? Чому це переходить до так званої «сірої зони» у випадку Німеччини чи Чехії?
- Якщо йдеться про Німеччину, то весь час протягом кількох років Німеччина говорить про те, що змінить своє право, якщо йдеться про трудових мігрантів. Тут йдеться не лише про громадян України, а й усього світу. Йдеться про те, що це право буде більш доступне. Однак, це не змінилося. Адже, аби поїхати до Німеччини, треба отримати відповідні документи у їхньому Трудовому управлінні. Серед цих документів, наприклад, має бути підтвердження на знання німецької мови на відповідному рівні, що більшість трудових мігрантів відразу виключає. Слід також підтвердити свої відповідні кваліфікації відносно виконання певних обов’язків. Тому отримати такий дозвіл на роботу, наприклад, у Німеччині, значно складніше, ніж у Польщі.
А чи проходження карантину це серйозний виклик для трудових мігрантів? Що кажуть ваші дослідження? І чи багато є порушень у цьому питанні?
- Тут я би хотів навести приклад нашої компанії, адже зараз до нас щотижня приїжджає два автобуси з близько 150-200 особами. Цих працівників ми привозимо у відповідні центри карантину, яких у нас у Польщі є чотири. Там під нашим наглядом вони проходять цей 10-денний карантин. У Туди ми їм привозимо їжу, слідкуємо за станом їхнього здоров’я. Якщо ж людина вирішить сама приїхати, то першою проблемою є знайдення місця для проходження карантину. Не кожна людина може дозволити собі винайняти готельну кімнату або помешкання особі, якої не знає, для того, аби ця особа там відбула карантин. А друга справа – хтось повинен заопікуватись такою особою. Тому самостійний приїзд працівника до Польщі і самостійний пошук місця для проходження карантину – досить складний.
Чи пандемія якимось чином спричинилася до змін у міграційній політиці Польщі, особливо щодо громадян України, які тут працюють? На другий місяць пандемії було прийнято антикризовий пакет, де був запис, що стосувався іноземних працівників щодо продовження їхніх документів… Чи це якось вплинуло на їхню ситуацію?
- Звісно. Багато фірм також зверталися про те, аби була якась можливість продовження перебування працівників у Польщі, але, передусім, продовження дозволу на роботу для осіб, що вже почали працювати ще до запровадження епідеміологічного стану у Польщі. І це було дуже хороше рішення тоді, яке точно стримало перед виїздом певну кількість осіб з Польщі. Але ми постійно маємо проблеми із виготовленням дозволів на роботу та карт перебування. Йдеться передусім про час очікування. Слід дуже довго чекати на дозволи, йдеться про багато місяців. А якщо йдеться про карти перебування, то це затягується навіть на роки, що досить складно. Недавно вийшов проект закону, що мав би це спростити. Але поки що це проект. Ми чекаємо не на проекти, не на слова, а на конкретні дії, аби люди, що хочуть залишитися у Польщі і також на довше, аби сюди також перевезти свої сім’ї, щоб вони мали доступ до ринку праці і до того, щоб вони могли залишитися в Польщі, щоб це їм полегшити і пришвидшити.
Теперішня ситуація у Польщі та в інших країнах ЄС щодо ситуації коронавірусу досить тривожна. Як ви думаєте, чи це також вплине на ситуацію трудових мігрантів? Якими можуть бути виклики найближчих місяців?
- Ми вже відчуваємо певний дискомфорт. Оскільки, як я вже згадував, щотижня до нас приїжджає два автобуси, а зараз, відповідно до правил, що у автобусі може бути зайнято 50% сидячих місць. Тому зараз автоматично з України їде чотири автобуси з працівниками, напівпорожні, так, аби дотримуватись цих розпоряджень уряду, що спричинені теперішньою епідеміологічною ситуацією. Але, я хочу зауважити, що сьогодні також ми маємо нові статистичні дані Головного управління статистики, з яких випливає, що польська економіка у вересні зросла на 6% у порівнянні з минулим роком, коли найбільш оптимістичні економісти передбачали зріст на 4%. Фабрики, польські підприємства постійно збільшують працевлаштування. Вони постійно працюють, тому, якщо йдеться про сам ринок праці і вплив пандемії, зменшення попиту на працівників ми не зауважили. Сподіваємось, що так буде і надалі.
А які галузі економіки зараз найбільше потребують працівників з України?
- Зараз значне пожвавлення спостерігається у харчовій продукції. Це також спричинено тим, що наближаються свята, тобто у цій галузі є попит на працівників. Ці фірми звертаються до нас із проханнями щодо працівників – деякі ще цього року хочуть працевлаштувати кілька десятків осіб, а деякі навіть кілька сотень. Також досить активною є галузь складів, логістика, а також меблева промисловість.
А які найчастіше причини виїзду громадян України на роботу до Польщі? І чи частими є випадки, коли вони вирішують переїхати зі всією родиною до іншої країни?
- Перша причина – досить банальна, це – економічна причина. Останній раз в Україні я був у серпні. І я звернув увагу на ціни у магазинах. Вони дуже наближені до тих, що є у Польщі. Тому кошти життя наближенні до коштів життя у Польщі, а мінімальна зарплата в Україні зараз становить близько 4000 грн., тобто це близько 500 зл. У Польщі можна заробити у 4-6 разів більше, а навіть більше. Тому ця економічна ситуація в Україні спричинює те, що люди охоче вибирають Польщу як країну, куди вони спочатку хочуть приїхати на роботу.