Транзит російського газу через Україну може припинитися вже наступного року

Російський Ґазпром заявив про намір завершити скандальний газогін дном Балтійського та Північного морів до Німеччини «Північний потік-2» (ПП-2) до 23 серпня. Ця заява прозвучала на тлі щораз частіших повідомлень з Росії про аварії на її внутрішніх газогонах, що ведуть до українського маршруту транзиту російського газу до країн Євросоюзу. 20 серпня очікується візит до Києва канцлерки Німеччини Анґели Меркель, яка має намір відвідати Київ після свого візиту до Москви. Всі ці дати примушують українських політиків та експертів зважувати нову реальність, політичні, економічні та безпекові ризики після запуску в експлуатацію нового обхідного газогону ПП-2.

Про це повідомила Українська служба Польського радіо, пише Dailylviv.com.

23 серпня в Україні – це переддень святкування 30-ї річниці Незалежності 24 серпня, та ще й 82-гі роковини підписання у Москві радянсько-нацистського «пакту Молотова – Ріббентропа», яким два тоталітарні режими поділили Європу і створили умови для спалаху ІІ Світової війни. Наразі в Україні діє контракт з російським Ґазпромом на транзит газу до Європи, термін якого вибігає 2024 року. Але деякі українські експерти застерігають про небезпеку припинення транзиту російського газу вже наступного року. Зокрема, президент київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар заявив, що Росія не приховує свій намір припинити транзит газу через Україну після запуску газогонів ПП-2 та «Турецький потік». Нинішні обіцянки Москви зберегти український маршрут він пояснює спробою проштовхнути якнайскорішу сертифікацію ПП-2, необхідну для початку його експлуатації. В подальшому Гончар очікує, що Ґазпром провокуватиме високу аварійність на старих російських газогонах і зрештою заявить про перехід винятково на обхідні маршрути. Такі спецоперації, як нагадав Гончар, Росія вчиняє вже не вперше:

– Достатньо згадати такі інциденти, як, наприклад, з постачанням нафти і функціонуванням нафтопроводу «Дружба» до Литви 2006 року. «Раптово» там стався вибух і напрямок на Литву був закритий і так і не відновлений. Чому так трапилося? А тому, що Росії не сподобались наслідки приватизації литовського нафтопереробного заводу на користь польської, а не російської компанії.

Тривогу Михайла Гончара поділяє й політична експертка Мирослава Майніна. За її спостереженнями, від офіційної Москви можна чекати будь-яких підступів. А німецько-американська декларація про компенсацію Україні річних втрат від транзиту російського газу у три мільярди доларів обіцяє однократне виділення лише одного мільярда. Та й це не є жодним жорстким зобов'язанням:

– До 2024 року ми можемо взяти контракт, який підписаний з Росією, і сказати, що вони щось там не виконують. І вже на основі цього вимагати виконати їхні зобов'язання, позиватися до суду і т. ін. Але що ми будемо робити після 2024 року – мені не дуже зрозуміло. Ця декларація, яку підписали Байден з Меркель, не створює прямих зобов'язань допомоги нам з боку США і Німеччини. Німеччина декларує, що вона лише спробує допомогти подовжити наш газовий контракт на термін до 10 років. Тобто, на той термін, що необхідний самій Німеччині для переходу до зеленої енергетики.

Песимізм більшості спостерігачів та аналітиків намагалася збити багатолітня кореспондентка російських видань в Україні, а нині представниця російського видавничого дому «Комерсант» Яніна Соколовська. За її словами, вибухи на російських газогонах є свідченням реальних технологічних негараздів в тій країні, а геополітичні інтереси Кремля примусять таки зберегти мінімальні обсяги транзиту українським маршрутом:

– Вони так довго показували, що українська труба дірява, іржава і якась непрацездатна, що бумеранг повернувся до них і вони побачили, що в них самих коїться і як там все вибухає.  По-друге, для Німеччини цей газогін – лише проміжна ланка перед переходом на «зелену» енергетику. Тому вже за 10 років, а може й менше, вони будуть використовувати газ, але потім Північний потік-2 може опинитися нікому не потрібній. По-третє, якщо вони не будуть через нас транспортувати газ, то замерзне Придністров'я, яке вони називають своїми «братами». Тому десь 20-30 тисяч кубометрів через наші газогони таки піде. І я підозрюю, що все ж таки ми будемо піднімати тарифи на транзит.

Однак політолог Ігор Рейтерович застеріг від такого оптимізму і нагадав, що офіційний Київ в особі президента Зеленського взагалі ніяк не реагує на ризики і загрози від запуску Північного потоку-2:

– Отримати хоча б мінімальну консультацію в нас немає жодних гарантій. І ці гарантії найближчим часом не з'являться. Адже Росія намагається підвищити свою значимість і показує залежність інших країн від того, як і коли вона буде транспортувати газ. За такою логікою мали би вже бути якісь реакції Німеччини і, частково, Сполучених Штатів, які підписували цю декларацію й домовилися: якщо Росія буде використовувати цей газ як політичну зброю, вони будуть на це реагувати. Поки що реакції ніякої немає. Не маємо на столі будь-яких конкретних пропозицій, претензій, вимог з боку України щодо Німеччини про те, як нам будуть компенсувати наші втрати після 2024 року. Цього просто немає. Позиції України немає. Є тільки позиція Німеччини і Сполучених Штатів.

Проте політтехнолог Тарас Завгородній закликав Київ готуватися до того, що Москва таки використає газовий транзит як політичну зброю проти України:

– Є висока імовірність, що не до 24-го року у нас це буде. Вони зараз підірвуть собі все, що тільки можливо… Я не жартую! Вони навіть можуть просто викопати трубу в напрямку України і сказати: вибачте, у нас альтернатив немає. І що там Меркель буде після цього говорити? Далі Росія всіх поставить на коліна і скаже – купуйте або замерзайте. А якщо зараз за контрактом будуть якісь зобов'язання перед Україною, то вони погодяться заплатити там якийсь штраф за те, що не прокачали законтрактовані обсяги газу. Я думаю, що в нас вже наступного року почнуться ці проблеми.

Україна і справді вже за півкроку від втрати транзиту російського газу. Але це не тільки втрата величезних доходів держбюджету, а й суттєвий ризик безповоротного виведення з ладу більшої частки української газтранзитної системи. Екс-депутатка Верховної Ради України Вікторія Войцицька заявила, що Україна не готова до такого сценарію і вже наприкінці цієї зими можна очікувати автоматичного відключення опалення в містах та селищах через брак газу. Войцицька застерегла, що такі випадки можуть статися і на військових об'єктах і це може спокусити Росію дестабілізувати східні та південні області України та почати повномасштабну агресію проти України. Держава могла би збільшити видобуток з родовищ Чорноморського шельфу, але вони і досі не розвідані. Ще один варіант – отримувати додатковий газ з Румунії. Але угоди про це з Бухарестом і досі нема, як нема і угоди на транспортування румунського газу до України через Молдову.

Отже, як застерігають експерти, Україна наразі виглядає слабкою жертвою і розповсюджує запах страху, який спокушає геополітичних хижаків.

Вільгельм Смоляк