18:52 16 червня 2017 р.
Відео: Львівський прес-клуб
В Україні офіційно працює 300 кредитних спілок. За останній квартал саме стільки небанківських фінансових установ подало свої фінансові звіти.
Про це сьогодні,16 червня, під час презентації результатів дослідження «Небанківські фінансові установи України очима споживача. Обізнаність та досвід населення та МСБ України щодо використання послуг кредитних спілок, ломбардів, короткострокових кредитів та лізингу», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила керівник напряму небанківських фінансових установ проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Наталія Ільїна.
Вона нагадала, що кредитні спілки – це небанківські фінансові установи, які мають кооперативну природу. Вони обмежені законодавством і мають право працювати лише з фізичними особами та надають лише споживчі кредити від одного місяця до трьох років. Відсоткова ставка складає від 25 до 50 відсотків.
За її словами, 300 кредитних спілок на всю країну – це мало.
- Особливість кредитних спілок – обслуговувати членів певної громади: або мешканців якогось міста чи села, або членів певної громадської організації, або працівників певного підприємства. Тому ми помітили, що про діяльність кредитних спілок обізнані лише ті особи, які дійсно мали можливість скористатися цими послугами, - говорить вона.
Послугами кредитних спілок найбільше користуються мешканці сіл. У фокус-групу дослідження потрапило одне з невеликих сіл Мостиського району Львівщини, де мешкає не більше 600 осіб. Мешканці цього села майже не мають альтернативних можливостей оформити грошову позику. Зате в районі активно працює філія кредитної спілки.
Але ті, хто не користувався послугами кредитних спілок, мало обізнані з послугами кредитних спілок та плутають їх з псевдокредиторами або з надавачами короткострокових кредитів.
- Ми бачили позитивні історії, коли особі гроші потрібні були терміново на розвиток бізнесу, а банк їх не давав. Кредитній спілці ця людина повернула позику достроково, і переплата склала зовсім невеликий відсоток. Або ж коли особа брала кошти на лікування, і працівники кредитної спілки зі співчуттям поставилися до її проблеми, - Наталія Ільїна зазначає, що в кредитних спілках люди знайомі одне з одним особисто і шанують добрі стосунки.
Щоправда, були й сумні історії, коли фахівець з банківських послуг натрапив на псевдокредитора і залишився і без грошей, і без послуг.
- Кредитні спілки були популярними до 2008 року. А під час кризи 2008-2009 років багато хто втратив роботу, не зміг повернути гроші кредитним спілкам. Відповідно ці спілки збанкрутували. І через те, що вони не є учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, багато людей втратили свої вклади, - каже фахівець.
Представник Всеукраїнської асоціації кредитних спілок та кредитної спілки «Вигода» Юрій Мокрицький поскаржився, що законодавство забороняє їм працювати з юридичними особами. І тому місцеві фермери не можуть звернутися до них за допомогою.
Водночас він зауважив, що українців цілковито фінансово неграмотні.
- Люди не вміють розпоряджатися навіть своїм сімейним бюджетом. Цього їх ніхто не вчить. Я вважаю, що потрібна освітня програма в школах. Щоби людина знала, що робити зі заробленими грошима. Не тільки – як їх вкласти чи взяти кредит, - нарікає він.
Довідка
У дослідженні, яке проект USAID «Трансформація фінансового сектору» проводив у березні 2017 року, основна увага була зосереджена на уявленнях споживачів про кредитні спілки, лізингові компанії, ломбарди та фінансові компанії, які конкурують з банками у наданні кредитів. Результати дослідження базуються на 10-и фокус-групах у чотирьох регіонах України: Києві, Харкові, Львові та Одесі. Респонденти представляли усі прошарки українського суспільства за віком, зайнятістю, соціальною приналежністю та статтю. Також у фокус-групах взяли участь сільські мешканці, матері-одиначки, студенти, пенсіонери та внутрішньо переміщені особи.