18:31 23 серпня 2017 р.
8 липня 2017 року набрав чинності Закон України №2037 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів».
Про це сьогодні, 23 серпня, під час відеопрограми «Бухгалтерська правда», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила директор компанії «Академія професійного бухгалтера» Мар'яна Кавин.
Відтепер узаконено, до прикладу, розміри аліментів.
- Дотепер ці розміри судом так і встановлювали: на одну дитину – одна четверта, на двох дітей – одна третя, на трьох і більше – одна друга від заробітку. Але законодавчої норми під це не було. Це була усталена судова практика, яку внесли в статтю 183 нового «Сімейного кодексу», - розповідає вона.
Також експерт нагадала, що нарахування аліментів є двох типів: частка від доходу та тверда грошова сума.
- Тверда грошова сума індексується. І, починаючи з 24 листопада 2016 року, коли набрали чинності зміни до закону «Про індексацію грошових доходів населення», ця сума індексується лише в тому випадку, якщо аліменти відраховують у твердій грошовій сумі, - Мар’яна Кавин наголошує, що забувати про індексацію не можна.
Також новий закон врахував, що відтепер розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму, який встановлений для дитини відповідного віку.
- Незалежно від того, скільки буде нараховано аліментів, вони мають бути не меншими, ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - повідомляє вона.
Так, діти до шестирічного віку мають право на аліменти в сумі не меншій, ніж 746 гривень та не більшій, ніж 7460 грн. А діти від шести до 18 років – в сумі не меншій, ніж 930 гривень, та не більшій, ніж 9300 грн. Але ця інформація більш важлива для тих, хто отримує аліменти. Адже саме вони повинні звернуться до суду і вимагати призначення відповідних сум.
Бухгалтери на величину аліментів не мають впливу. Тому, якщо суд призначив розмір аліментів менший, ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму, то бухгалтерія ніяк не може повпливати на це рішення.
- Ви керуєтесь конкретним папірцем. І поки не будуть внесені зміни до цього папірця, ми все робимо по-старому. Розмір аліментів – це не є компенсація бухгалтера, - ще раз повторює Мар’яна Кавин.
«Папірці», якими керуються бухгалтери, нараховуючи аліменти, це - постанова суду з виконавчим листом, постанова державного виконавця або договір між батьками та заява працівника. Все залежить від того, чи аліменти добровільно сплачують, чи за рішенням суду.
Для бухгалтерів більш важлива інформація, що аліменти не оподатковують. Але їх виплату треба відобразити у формі "1-ДФ". Оподатковуються тільки аліменти від нерезидентів. Але ці податки має сплатити той, хто їх отримує. Мар’яна Кавин також пояснила на прикладі як порахувати суму аліментів.
- Наприклад, нарахована заробітна плата в 5 тисяч гривень. Ви з неї утримали військовий збір, ПДФО, це буде 975 гривень. Залишається 4025. Їх множимо на 50 відсотків. Буде 2012 грн і 50 копійок. То ж ми не маємо право знімати з особи більше, ніж ця сума. Але якщо дитина неповнолітня, то можна знімати не більше, ніж 70 відсотків, тобто не більше, ніж 2817, - експерт нагадує, що діє "Кодекс законів про працю".
Якщо з вини одного з батьків аліменти не сплачують, і сума аліментів накопичується, то на таку заборгованість має нараховуватися один відсоток пені за кожен день прострочення, але не більше, ніж сама сума нарахованих аліментів. А також – три відсотки річних та інфляційні. Навіть якщо це не тверда грошова сума.
- Але трапляється, коли людина була у відпустці за свій рахунок або ж на лікарняному, з якого аліменти не утримують. І ви порахували аліменти, але сума є меншою, ніж ви мали зняти, чи коли зміни внесуть. Але як тільки ця особа матиме достатній дохід, то з неї треба буде утримати аліменти і перерахувати те, чого не вистачало, - фахівець пояснює, що коли працівник буде звільнятися, то в звіті треба буде зазначити борг з аліментів.
Також борг може виникнути, якщо раптом або рахунок, на який вони надходять, закрили, або ж банк «луснув». І аліменти повертаються. В такому випадку треба зберігати всі платіжні документи, аби довести, що дитина не отримала своїх коштів не з вини батька.