На Львівщині працюють над створенням чотирьох індустріальних парків

Уже у 2017 році на Львівщині планують запустити перші в області індустріальні парки. Додаткового поштовху цьому процесу в Україні надав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення регуляторних бар'єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні», прийнятий 24 листопада 2015 року. Зокрема, документом передбачено пільги для керуючої компанії. Наприклад, податок на землю буде сплачуватися, починаючи з четвертого року функціонування індустріального парку. Таким чином, керуюча компанія матиме три роки для освоєння території.

Щодо місцевих громад, то для них важливий не так сам податок на землю, як робочі місця. Адже найбільші надходження до місцевого бюджету дає саме податок на доходи фізичних осіб.

Про це повідомили в свіжому номері київського часопису «Дзеркало тижня. Україна», автор публікації в якій розповів також:

«Зізнаюся, не зміг би жити в нинішніх маленьких містечках. Роботи немає, дороги розбиті, облізлі фасади будинків, брак закладів культури, не кажучи вже про соціальні об'єкти. Одне з таких Богом забутих містечок – Яворів.

Розміщене за якихось 20 кілометрів від українсько-польського кордону, воно, здавалося б, має процвітати. Але насправді нічого цього тут не побачиш. І на додачу — нужденний бюджет.

Найбільше людей гнітить безперспективність. Молодь за першої-ліпшої нагоди намагається виїхати за кордон. Робота їм там дістається, звісно, не особливо приваблива, але за неї хоча б непогано платять.

Перебуваючи у прес-турі для ознайомлення з місцями можливого створення індустріальних парків на Львівщині, почув анекдот про те, що Україні слід би оголосити війну ЄС, а потім хутко капітулювати. Тоді, можливо, життя в державі якось би змінилося. Жарт, звісно.

Насправді як українська влада в Києві, так і місцева – у Львові надто мляво шукають вихід зі становища, в якому країна перебуває ось уже понад два десятки років. Одна з чи не найпопулярніших владних мантр останніх років – створення індустріальних парків. За підрахунками місцевих чиновників, вони дадуть області кілька тисяч нових робочих місць.

Нині на Львівщині працюють над створенням чотирьох індустріальних парків. Один із них – на території Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка». Колись тут мали роботу близько 13 тисяч людей. Ще один – на території такого ж колишнього виробництва сірки, але у Яворівському районі. Складність намірів у тому, що створюватимуть їх на вкрай понищеній виробництвом території. Після двох десятків років, які минули з часу їх закриття, єдині, хто тут порядкував, були мисливці на метал. Землі отруєні на кілька метрів вглиб, включно з підземними водами…. Щоб започаткувати нові виробництва, спочатку слід досконало очистити цю територію.

Два роки тому влада нарешті «знайшла» кошти на рекультивацію – за рахунок проекту ЄС у рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща, Білорусь, Україна».

Вибір майбутніх виробництв

Сьогодні у Новому Роздолі майже завершено рекультивацію території площею 46,4 га, яку планують використати під індустріальний парк. Загалом, на ці роботи було виділено з коштів ЄС близько 480 тисяч євро. Тепер тут планується створити 12 ділянок під різноманітні виробництва.

На місцині є газопровід високого та середнього тиску, високовольтна лінія електропередач, дві підстанції загальною потужністю 26 МВт тощо. Проте сама територія більше придатна для продукування фільмів-жахів, ніж для виробництва.

Для того, щоб сюди прийшли інвестори, тут належить прокласти десятки кілометрів водогонів, електричних та газових мереж тощо. Директор агенції економічного розвитку «PPV Knowledge Networks» Володимир Воробей розповів:

«Ми не першопрохідці в цій справі. Ми взяли те, що добре працює в сусідів із Польщі. Там також після виробітку родовищ сірки потрібно було щось робити з місцевістю. Тепер на ній функціонують промислові підприємства, які дають тамтешній громаді робочі місця, податки до бюджету. А колишній майданчик видобутку сірки – Тарнобжезьке озеро – вважається окрасою регіону.

На вихідні туди з'їжджаються тисячі людей на відпочинок. Недавно делегація зі Львова побувала в місті Тарнобжег Підкарпатського воєводства, де ми ознайомилися з роботою індустріального парку, створеного на місці колишнього підприємства з виробництва сірки».

Як повідомили журналістам на прес-конференції в Новому Роздолі, нині тут завершено розробку проектно-кошторисної документації з побудови електропідстанцій, подачі води та проведення газопроводу. Якщо все піде вдало, вже у 2016-му році керуюча компанія почне залучати інвесторів.

Наступне питання після рекультивації та вирівнювання території майбутнього індустріального парку в Новому Роздолі – вибір майбутніх виробництв. Володимир Воробей зазначив:

«Ми проаналізували можливості й перспективи розвитку різних галузей і прийшли до висновку, що хімію тут розвивати недоцільно. Для неї потрібен дешевий газ, якого Україна не має. Не становить привабливості для індустріального парку і текстильна галузь. Хіба що для міста.

Є кілька сфер, які можуть бути цікавими для Новороздільського індустріального парку. Насамперед це сучасні виробництва енергоощадних матеріалів, продукції та технологій. Зокрема, ізоляційних матеріалів, енергоощадних котлів і всього того, що допомагає економити газ, воду та інші природні ресурси. Цей ринок зростає і зростатиме надалі».

Перспективною є галузь виробництв із вторинної сировини. Тут ця продукція могла б збиратися, сортуватися й передаватися на переробку для промисловості.

Перспективною сферою у Новому Роздолі також може стати виробництво продукції природного походження. Це так звана біокосметика, біохімія, безфосфатні миючі засоби тощо. Їх в Україні поки що не виробляють, а попит на них зростає.

І нарешті — галузь переробки електронного та електричного обладнання. В Україні є тисячі й тисячі одиниць цієї продукції, яка має обмежений термін використання. Далі вона йде на смітник.

З цього приводу у країнах ЄС вироблена директива, що передбачає переробку такого обладнання на місцях. Україна також узяла на себе зобов'язання запровадити в дію її положення. Бізнес обіцяє бути вигідним. Адже, починаючи з 2019 р., імпортери та виробники електричного й електронного обладнання сплачуватимуть частину виручки у фонд його переробки та утилізації.

Аналогічна ситуація й на колишньому виробничому майданчику ВО «Сірка», що в Яворівському районі. Після завершення рекультивації майданчик площею 40 га практично готовий до забудови.

Також розроблено концепцію та детальний план забудови, підготовлено проект його забезпечення зовнішніми інженерними мережами. І хоча нині тут немає ні каналізації, ні газопроводів, ні електричних мереж, охочих започаткувати на цій місцині бізнес не бракуватиме, адже найбільша перевага майбутнього індустріального парку – близькість до кордону. Найбільша вада — погані дороги. З них і вирішено починати.

Серед пріоритетних напрямів його діяльності: виробництво продукції, що заміщає імпорт із країн ЄС для внутрішнього ринку; виробництво продукції для експорту в країни ЄС (на основі давальницької сировини); логістичні послуги з оптимізації транспортних потоків у зовнішньоекономічному обороті між ЄС та Україною. Загалом, план розвитку індустріального парку розрахований на чотири роки.

Окупність проекту – близько восьми років. Це досить складний парк – через віддалений доступ до інженерних комунікацій. Проте керуюча компанія матиме вдосталь часу, адже вона підписуватиме угоду з інвесторами, як мінімум, на 30 років, що передбачено законом. Загальний бюджет проекту становитиме понад сім мільйонів євро. 

Передбачається, що 75% коштів будуть приватні, решту 25% – надасть держава або органи місцевого самоврядування. Насамперед – це витрати на зовнішні комунікації.

За словами координатора проекту Олени Бей, ініціатором створення індустріального парку була Яворівська районна рада, яка й прийняла відповідне рішення. Фактично, земельна ділянка (40 га) належить двом селищним радам – Завадівській та Немирівській. 

Оскільки ж вона розміщена поза межами цих населених пунктів, то перебуває в розпорядженні Яворівської районної ради. Попередньо на її рекультивацію з коштів ЄС було передбачено 500 тис. євро. Проте, у зв'язку з девальвацією гривні, не всі ці кошти використані.

У майбутньому тут планується створити від дев’яти до дванадцяти промислових підприємств та один-два логістичних центри. Вимоги до учасників майбутнього індустріального парку досить прості: створити на одному гектарі площі не менше 20 робочих місць та бути зареєстрованими на території Яворівського району. А ще – мати план розвитку виробництва мінімум на п'ять років.

Початок будь-якої нової справи, звісно, добра річ. Проте не слід забувати, що, зокрема, у Новому Роздолі є ще близько 1800 га території, на якій колись було виробництво сірки і де також слід провести рекультивацію земель. А це, судячи з виконаних робіт, – сотні мільйонів євро.

Володимир Воробей розповів: «Це комплексна програма, бо, згідно з положеннями Земельного кодексу, ця земля нині перебуває у власності держави і в користуванні Роздільського державного хімічного підприємства, яке зобов'язане її рекультивувати та передати державі або громаді. Єдине питання – чи може підприємство, обтяжене 54 млн грн боргу, виконувати якісь роботи з рекультивації?».

Не бракує й інших проблем. Наприклад, на території державного підприємства розміщене одне з найбільших у районі озер. Що це? Технічна водойма, ставок? 

Величезною плямою на території «Сірки» є так зване хвостосховище, куди раніше скидали відходи з переробки сірки. Проекту, який би передбачав його рекультивацію, не існує. А головне – незрозуміло, хто повинен фінансувати ці роботи.

Як зазначила Олена Бей, загалом за проектом ЄС за два роки Україна отримала 1,1 млн. євро, тоді як Польща – удвічі більше. Зокрема, за ці кошти у Польщі будують дороги, прокладають інженерні мережі тощо.

Це свідчить лише про те, що Україна була гірше підготовлена. Якби місцева влада мала готові проекти зведення інфраструктури, могла б розраховувати на значно більші суми. Адже, згідно з правилами ЄС, у рамках одного проекту Євросоюз не має права одночасно фінансувати розробку проектів інфраструктури і їх спорудження. Тому, якщо Україна хоче отримати максимальну вигоду від допомоги ЄС у рамках прикордонної співпраці, мусить працювати з урахуванням цих вимог».

Про це повідомили в свіжому номері киїського часопису «Дзеркало тижня. Україна».