12:59 20 вересня 2017 р.
Відео: Львівський прес-клуб
У першому півріччі цього року у Львівській області проведено 21 771 закупівелю за державні кошти в системі «Prozorro». Це дало можливість зекономити один мільярд 106 мільйонів гривень.
Про це сьогодні, 20 вересня, під час прес-конференції на тему: «Prozorro на Львівщині: результати, проблеми, перспективи», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації Роман Филипів.
Він нагадав, що Закон України «Про публічні закупівлі» вимагає, щоби в системі «Prozorro» відбувалася будь-яка закупівля товарів та послуг, яка перевищує вартість 200 тисяч, та закупівля робіт, яка перевищує суму в півтора мільйона гривень. Все інше є допороговими закупівлями і працювати чи не працювати в системі «Prozorro» – вирішує замовник.
У Львівській області було вирішено зменшити поріг, з якого розпорядники державних коштів зобов’язані проводити конкурси та тендери через систему «Prozorro», до 10 тисяч гривень. Саме завдяки цьому й вдалося уникнути корупції та зекономити державні кошти.
- Проте ми наполягаємо, щоби в системі Prozorro також проводили і допорогові закупівлі. Але є ще чимало розпорядників з числа органів місцевого самоврядування, яких треба привчати до цієї прозорої, конкурентної та відкритої роботи, - каже Роман Филипів.
Він підрахував, що найбільшу економію дають тендерні закупівлі, в межах яких вдалося зекономити один мільярд 36 мільйонів гривень. А допорогові закупівля дозволили зекономити 70 млн гривень.
- Замовники та розпорядники державних коштів з невдоволенням ставляться до вищезгаданого доручення. Тому що це руйнує їхні стереотипи: відібрав собі постачальника, уклав з ним кулуарно пряму угоду, намалював певні дивіденди для замовника. Система це унеможливлює, - стверджує директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації.
Фахівець каже, що 82 відсотки всіх закупівель, які мали місце в першому півріччі, - успішні. Ще 14 – не відбулися або скасовані.
- Не відбуваються вони тому, що заявляють одного учасника, немає конкуренції. Отже, за законодавством, така закупівля трактується як така, що не відбулася через відсутність конкуренції. Але, насправді, важко собі уявити, що у Львівській області не має конкуренції, - Роман Филипів вважає, що підприємці та підприємства не змагаються за освоєння державних коштів, тому що не вірять, що їм за роботу чи товари заплатять вчасно. Хоча він стверджує, що платіжне доручення зараз проплачують наступного дня.
А через те, що підприємці Львівщини не зголосилися до торгів, понад 10 410,6 млн гривень пішло в інші регіони України.
Також, коли робили моніторинг закупівель, експерти помітили різні зловживання.
- Є схеми, коли на закупівлю зголошуються дві афільовані структури, пов’язані між собою. І їхні дії достатньо прості та прогнозовані. Один дає цінову пропозицію на рівні ринку, а інший починає всіх тягнути вниз. Він сам заходить і всіх затягує за собою в мінус-рентабельність. А коли замовник починає проводити кваліфікацію, то всі починають відмовлятися, бо їх затягнули в невигідний ціновий діапазон. А той, хто залишився – перемагає, - описує фахівець одну із схем нечесної конкуренції.
Крім того, йому доводилося бачити підприємців, які внесені в список тих, хто не має права брати участь у державних закупівлях.
- Але тут вони діють дуже просто. Підприємству А, засновником якого є громадянин Б, заборонили брати участь у закупівлях. Але цей засновник створює інше підприємство, яке знову порушує конкурентні засади. А потім – створюється ще одне, - Роман Филипів пропонує вносити в «чорний список» не підприємства, а прізвища засновників.