Львівський бронетанковий завод ще не випустив жодної машини «Дозор-Б»

Чи стане волі владі на чолі з верховним головнокомандувачем не лише піаритися на нібито виготовленні «Дозору-Б» (за його словами, машина буде гордістю «Укроборонпрому»), а налагодити масове виробництво і забезпечити ЗСУ, Національну гвардію, прикордонні війська легкими бронеавтомобілями? А також – трохи змінити ставлення до виконавської дисципліни та кадрової політики в царині оборонно-промислового комплексу?

Днями заступник концерну «Укроборонпром» Сергій Пінькас повідомив, що вже наприкінці літа до вітчизняних Збройних сил надійде довгоочікувана партія бойових броньованих машин «Дозор-Б». Втім, це не перший такий «анонс».

У лютому той-таки Пінькас запевняв: українських вояків озброять «Дозорами» вже в березні. А Олександр Турчинов, тоді верховний головнокомандувач, ще на початку червня 2014-го обіцяв, що ЗСУ та НГУ скоро отримають 200 бронетранспортерів. 

Виготовляти розрекламований витвір українських зброярів мав Львівський бронетанковий завод. Але (принаймні поки що) із завданням не впорався. 

Прикметно, що впродовж 2014-2015 років вітчизняні БТЗ регулярно ставали об'єктами гучних скандалів, наслідком яких були звільнення або навіть арешти керівників. Керівника Львівського заводу Олександра Остапця гроза чомусь оминала.

Попри те, що питання до нього виникали, «Укроборонпром» продовжив контракт із Остапцем у лютого нинішнього року, незважаючи на наявність кримінальних проваджень стосовно передачі службовцями підприємства іноземним установам конфіденційної інформації та розкрадання майже один мільйон гривень.

«18 серпня 2014 року Львівська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері зареєструвала кримінальне правопорушення щодо продажу 11 січня 2012 року Республіці Казахстан технічної документації на проведення капітального ремонту танка Т-72 і експлуатаційної документації БТР-80К із науково-технічними відомостями та іншою конфіденційною інформацією, яка перебуває у володінні держави», – йдеться у відповіді на депутатське звернення №122 від 23.07.2014 р. за підписом заступника генерального прокурора України А. Матіоса.

Справу порушено за ознаками злочинів, передбачених частиною 1 статті 330 Кримінального кодексу України. Раніше, 20 червня 2014 року, згідно з повідомленням прес-служби військової прокуратури Західного регіону, відкрито кримінальне провадження за фактом викрадення керівництвом Львівського бронетанкового заводу майже 1 млн. грн.

Корупційну схему проведено у вересні 2013 р. Прокуратура встановила, що службові особи безпідставно перерахували комерційному підприємству майже 1 млн грн за запчастини та комплектуючі вироби до бронетанкової техніки, які на ремонтний завод поставлені не були.

З метою приховання злочинних дій службовці підробили документи щодо ремонту танків Т-72Б. Кримінальні правопорушення передбачені частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України – заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення.  Матеріали зазначених досудових розслідувань об'єднано в одне кримінальне провадження.

Військова прокуратура Західного регіону у відповідь на запит інтернет-видання «DT.UA» вказала на ще одне кримінальне провадження, розпочате 18 листопада 2013 р. Теж за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України – розтрата коштів посадовими особами державного заводу в особливо великих розмірах.

Однак керівництво «Укроборонпрому» ці обставини не стурбували. Інтернет-видання «DT.UA» надіслало інформаційний запит генеральному директорові концерну Роману Романову з проханням пояснити: чому на час ведення слідства керівника Львівського бронетанкового заводу не відсторонено від посади і продовжено з ним контракт. Відповідь прес-служби на це запитання була лаконічна: «Згідно з чинним законодавством, підстав для відсторонення Остапця О. М. від посади на теперішній час не виявлено». 

Трохи дивує й діяльність прокуратури, особливо – в період ведення Україною воєнних дій. У відповіді на запит військова прокуратура Західного регіону зазначила, що на даний час у рамках кримінальних проваджень, відкритих стосовно посадових осіб ДП ЛБТЗ, про підозру нікому не повідомляли. А це означає, що справи можуть розслідуватися невизначено довго.

«Доки не оголошено про підозру, часових обмежень розслідування кримінального провадження не має, згідно з КПК», – зазначає юрист Галина Янко. Вже минуло близько року.

Темпи роботи військової прокуратури непокоять. Їй знадобилося майже півроку лише для відкриття кримінального провадження щодо передачі Львівським бронетанковим заводом 22 небоєготовних танків Збройним силам України.

Провадження розпочато 29 травня. Таку відповідь «DT.UA» отримало на повторний запит від військової прокуратури Західного регіону теж… 29 травня.

Збіг? Справу порушено за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Ще 30 грудня 2014 р. президент Петро Порошенко, перебуваючи на Яворівському полігоні у Львівській області, показово передав військовослужбовцям частин Збройних сил, дислокованих у Західному регіоні, близько 100 одиниць військової техніки та озброєння, виготовлених або відновлених підприємствами оборонно-промислового комплексу України. Тоді верховний головнокомандувач звернувся до військових: «Тепер нам є чим захищати українську землю. Українці мають бойовий дух, а тепер ще й отримали те, чим захищатися».

Глава держави подякував, зокрема, й керівництву та трудовому колективу ЛБТЗ. Днем пізніше на офіційній інтернет-сторінці концерну «Укроборонпром» з'явиться повідомлення: «Президент України вручив особовому складу ЗСУ військову техніку, яка вже найближчим часом вирушить до зони бойових дій... Відзначився «Львівський бронетанковий завод», віддавши цього разу в АТО 28 одиниць важкої бронетехніки...».  Тоді на полігоні стояло, щонайменше, 22 небоєготовних танки Т-64 БВ, відвантажених саме Львівським бронетанковим заводом.

Ми спілкувалися з Остапцем за день до відкриття кримінального провадження. На запитання про відвантажені небоєготовні танки директор оборонного підприємства відповів щиро: «А хто в нас вимагав справні танки?».

 – А для чого ж тоді возили на Яворівський полігон? 

– Не знаю… Для показу президентові – щоб він бачив, що ми робимо.

– Але ж їх мали передати в зону бойових дій. 

– Ні! Після того, як зробимо повний ремонт. Наприкінці січня ми всю техніку віддали. 

Кому війна, кому PR… 

Важлива деталь: упродовж 2013-2014 років (випало й на час Революції Гідності та окупації Криму) з ЛБТЗ було звільнено понад 200 фахівців пенсійного віку. Більшість їх мають 30-40-річний стаж роботи на заводі. Це професіонали 4-го і 5-го розрядів.

Михайло Калужний, який працював контрольним майстром і був членом профкому, розповів:  «Ми писали заяви під копірку: «Прошу звільнити мене за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію». Не проводилася навіть атестація».

У розмові з нами директор Остапець зауважив, що не бачить потреби залучати до виробництва, повертати на підприємство звільнених пенсіонерів, навіть у зв'язку з війною. Нині Львівський бронетанковий завод, за словами директора, «фактично працює у три зміни».

На уточнююче запитання, що означає «фактично», розтлумачив: ідеться лише про два цехи – інструментальний та механічний. Але не про ремонтний, на який, за логікою, мало випадати найбільше навантаження. 

Жоден із опитаних робітників інформації про «три зміни» не підтвердив. Працівники стверджують, що працюють в одну зміну із продовженням робочого дня на декілька годин. 

А тепер повернімося до «Дозору». Мабуть, не варто вкотре перелічувати характеристики машини. Про легкий розвідувально-дозорний бронетранспортер лише говориться. І ці розмови вже остогиднули військовим. Воювати на «Дозорі-Б» українські захисники так і не мали можливості. 

Обіцянками про «Дозор-Б» військових і народ, як ми вже згадували, годують із літа минулого року. 4 червня 2014 року на Чугуївському полігоні в Харківській області під час демонстрації тактико-технічних характеристик «Дозору» виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов заявив, що 200 броньованих машин «Дозор-Б» розробки ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. Морозова» згодом надійдуть на озброєння ЗСУ та Національної гвардії.

Передбачалося, що для налагодження масового виробництва «Дозорів» знадобиться кілька місяців. У зону воєнних дій досі не передано жодної машини. Їх, по суті, взагалі немає.

«Дослідний зразок львівське підприємство почало робити у липні 2014 р.», – говорив перед камерами директор Остапець 24 липня 2014 р. Тоді він запевнив, що вже через місяць «Дозор-Б» вийде з цехів заводу. Керівник випромінював упевненість: «Маючи сучасне обладнання, підприємство спроможне якісно та швидко поповнити ЗСУ бойовими машинами».

А ось у відповіді на колективне депутатське звернення від 15.08.2014 р. № UOP-13.0-353y за підписом першого заступника гендиректора державного концерну «Укроборонпром» Сергія Пінькаса написано, що лише 30 липня 2014 р. прийнято рішення передати розроблену Харківським конструкторським бюро з машинобудування ім. О. Морозова конструкторську документацію на Львівський бронетанковий завод. Тобто? Якщо вірити заявам Остапця, робітники почали виготовляти «Дозор-Б» навіть без креслення? 

У цій-таки відповіді на депутатське звернення зазначено: «На нараді 06. 08. 2014 р. уточнено завдання щодо виготовлення дослідного зразка Львівським бронетанковим заводом до 30.09.2014 р.». Завдання, звісно, не було виконане. Якість робіт теж не заслуговує похвали.

3 жовтня на Львівському бронетанковому заводі Петро Порошенко випробовував міцність броні «Дозора-Б» кулеметною кулею 7,62 мм. Після пострілу президент запевнив журналістів: броня машини витримала, куля не пройшла наскрізь, це реклама «Дозору».

Він укотре похвалив працівників заводу за якісну роботу, плескаючи Остапця по плечу. Проте вм'ятина від кулі мала свідчити, що броня незагартована. Принаймні так стверджували й робітники заводу (попросивши анонімності зі зрозумілих причин).

Ідемо далі. Пробний зразок начебто завершений на початку 2015 р. Зараз він стоїть на заводі. Працівники перехрестили його на «Позор». Вони ж розповіли нам, що прикордонники їздили на «Дозорі-Б» на автодромі. Машина на завод своїм ходом не повернулася. Тож надійність зразка дуже сумнівна. 

А як справи з виробництвом наступних автомобілів? На заводі запустили виготовлення 10 «Дозорів-Б». Ще навіть не зварені корпуси всіх машин. Це підтвердив і директор заводу Остапець.

Утім, прес-служба «Укроборонпрому» навела іншу причину затримки: «На даний час державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» вже виготовило першу партію ТКБМ «Дозор-Б», які військові мають узяти на озброєння. Перенесення строків виготовлення цих бронетранспортерів відбулося через відсутність відповідної дозвільної документації в Німеччині, що унеможливило постачання до України двигунів «Deutz», якими комплектують ТКБМ «Дозор-Б». До речі, за нашою інформацією, питання постачання двигунів досі не розв'язане.

Інший бік проблеми. «Укроборонпром» у відповіді на запит написав: «Виготовлення ТКБМ «Дозор-Б» повинно здійснюватися в рамках державної програми, або науково-дослідної та дослідно-конструкторської робіт на замовлення Міністерства оборони, які передбачають відповідне фінансування. 27. 04. 2015 р. було підписано спільне з Міноборони рішення, у якому передбачаються зобов'язання укласти відповідний контракт у строк до 22. 05. 2015 р. Всі необхідні документи з боку Львівського бронетанкового заводу були надіслані. Станом на 28. 05. 2015 контракт на виконання державного замовлення з Міноборони щодо виготовлення зазначеної техніки не укладено, відповідне фінансування не надходило». 

Кількість і терміни виготовлення машин «Дозор-Б» у рамках державного замовлення, згідно з відповіддю «Укроборонпрому», є інформацією з обмеженим доступом. Слушно, але ж навіщо вкотре давати обіцянки, які не виконуються? І це вже стосується не тільки Остапця. Але й Остапця також. 

У квітні директор ЛБТЗ повідомив, що перед колективом підприємства стоїть державне оборонне замовлення – до липня поточного року виготовити 40 одиниць бронеавтомобілів «Дозор-Б» (інформацію опубліковано також на офіційній інтернет-сторінці Міноборони). Керівник Львівського бронетанкового заводу тоді зазначив, що завод цілком готовий і до значного збільшення держзамовлення. Передумови для корегування кількості «Дозорів» для виробництва, мовляв, є. У поточному році, за словами Остапця, цифра може бути збільшена до 100 одиниць.

А вже 28 травня Остапець у розмові з нами сказав, що незабаром підписуватиме контракт на виробництво 40 одиниць техніки. Але не до липня, а до кінця року. Причина, за його словами, продовження терміну – відсутність вчасного фінансування. Минуло неповних два місяці від попередньої заяви Остапця про термін виконання держзамовлення, а продовжено його на півроку. Хіба втрата часу в умовах війни не є злочином? 

Ви вірите, що на початку 2016 року українські захисники отримають бодай 40 бойових машин «Дозор-Б» виробництва Львівського бронетанкового заводу, хоча їм ще торік виконувач обов’язків верховного головнокомандувача пообіцяв 200? То чи стане волі владі на чолі з верховним головнокомандувачем не лише піаритися на нібито виготовленні «Дозору-Б» (за його словами, машина буде гордістю «Укроборонпрому»), а налагодити масове виробництво і забезпечити ЗСУ, Нацгвардію, прикордонні війська легкими бронеавтомобілями? А також – трохи змінити ставлення до виконавської дисципліни та кадрової політики в царині оборонно-промислового комплексу?

Про це повідомляється в останньому номері київського часопису «Дзеркало тижня. Україна».

Як інформував «ЩЛ», керівництво «Укроборонпрому» все-таки змінило очільника «Львівського бронетанкового заводу» через невиконання його підприємством виробничих планів.