13:22 23 лютого 2018 р.
У 2014 році Львівська область була на першому місці у рейтингу Індексу євроінтеграційного економічного поступу. Станом на 2016 рік вона посідала вже четверте місце.
Про це сьогодні, 23 лютого, під час прес-конференції на тему: «Місце Львівщини за результатами дослідження Індексу євроінтеграційного економічного поступу в Україні», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив аналітик громадянської мережі «Опора» Олександр Неберикут.
За його словами, падіння в рейтингу зумовлено недостатньою кількістю заходів з промоції економічного та інвестиційного потенціалу області в органах і структурах Європейського Союзу, браком інформаційної підтримки економічного вектору євроінтеграції регіону, недостатньо стабільною інституційною підтримкою євроінтеграційних зусиль економічних суб’єктів з боку місцевих органів влади.
- Львівська обласна адміністрація перестала робити те, що вона робила в перші два роки. Була мета – підписати Угоду про асоціацію та створити зону економічної торгівлі. Її досягли. І зараз усі перестали будь-що робити, вважають, що воно саме щось має відбуватися. А воно саме не буде відбуватися. І ще за два-три роки ми зрозуміємо, що ми перебуваємо в тій самій точці виконання угоди про Асоціацію. Бізнес буде собі розвиватися. Але адміністративні структури влади не мають чіткої пропозиції щодо того, що повинно відбуватися в найближчі десять років, - зазначає експерт.
Олександр Неберикут пояснює, що за ці роки Львівська область утримували лідируючі позиції через експорт товарів на ринки ЄС.
- Ми розуміємо, що була переорієнтація на ринки Європейського Союзу. Хоча би через те, що кордон наближений. І те, що ремонтували дороги, вплинуло на пожвавлення комунікації, - він зауважив, що бізнес, який функціонує у Львівській області, активно інвестує в економіку ЄС.
Водночас, за його словами, на сайті ЛОДА немає жодної інформації про те, як відбувається виконання Угоди про Асоціацію.
- До того, як вона була підписаною, обласна адміністрація подавала багато різноманітної інформації. А після того, як у 2014 році цей план заходів був прийнятий, так він і залишається незмінним. Зараз уже 2018 рік. І жодної інформації щодо моніторингу і оцінки виконання цих заходів – немає, - експерт зізнався, що на його звернення, він отримав відповіді. Проте, на його думку, ця інформація мусить бути у вільному доступі.
До інформаційної підтримки аналітик громадянської мережі «Опора» зараховує й інформування представників бізнесу щодо можливостей, які вони отримують від вищезгаданої Угоди про асоціації.
- А це, насправді, ключове питання: надання консультацій малому та середньому бізнесові стосовно можливостей використання Угоди про асоціацію. Представники бізнесу не завжди розуміють, якими є вимоги щодо стандартів економічного врегулювання, бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до стандартів ЄС. Бізнес може самостійно все це вивчати і застосовувати на практиці. Але представники обласної адміністрації могли би їх навчати. Це теж є компонент інформаційної підтримки, - вважає Олександр Неберикут.
Також Львівська область опустилася у рейтингу через скарги громадян на корупційні дії митників.
- За показником кількості цих звернень Львівська область є на 22 позиції. Тобто чи не найбільша кількість звернень, які надходять на антикорупційну лінію «Пульс», - зі Львівської області, - зауважив експерт.
Отож, «Опора» рекомендує голові Львівської обласної адміністрації ініціювати процес перегляду та оновлення змісту обласного плану заходів щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, започаткувати регулярні експертні зустрічі з метою міжсекторальної (влада-бізнес-громадкість) комунікації з питань виконанні Угоди про асоціацію. А відділу прес-служби ЛОДА радить систематично оновлювати інформацію щодо цього.