До 2020 року Львів може збільшитися на 250 тисяч мешканців

Про це сьогодні,19 лютого, під час презентації громадської організації «Великий Львів»: «Львів: минуле, сьогодення і майбутнє. Ми будуємо міста, а міста формують нас», що відбулася у Львівському прес-клубі, заявив голова ГО «Великий Львів» Юрій Ситник. 

За його словами, Генеральний план міста Львова, який було розроблено у 2008 році та затверджено у вересні 2010 році, переслідує мету – створення комфортного міста. Тобто, аби мешканці Львова мали можливість швидко і зручно діставатися туди, куди їм треба, щоби мали, де паркувати свої авта, займатися спортом, щоби діти мали можливість відвідувати садочки, школи і бавитися на майданчиках біля дому, щоби було достатньо зелених насаджень. Це та багато іншого прописано в Генплані міста. 

-  Так, у ньому було чітко зафіксовано потребу засадити 90 гектарів землі деревами, а 360 га Брюховицького лісу - перетворити на лісопарк, - розповідає Юрій Ситник.

Також цей Генеральний план передбачає, що Львів збільшиться на 30 тисяч гектарів та додасть 816 тисяч осіб за рахунок найближчих населених пунктів.  

- Родзинкою цього Генерального плану є створення міської  агломерації – розширення меж Львова шляхом долучення цілої низки громад, які є навколо Львова. Мова йде про 26 населених пунктів – Брюховичі, Рудно, Малехів, Муроване, Сороки Львівські та низку інших населених пунктів, - каже Юрій Ситник. 

За його словами, нині дуже мало зважають на вимоги Генерального плану міста. У Львові не будують нових доріг, транспортних розв’язок, шкіл, садочків та спортивних майданчиків. Натомість форсовано будують житлові квартали. Там, де варто було би посадити дерева, насаджують житлові будинки. Львів ущільнюється й ущільнюється та стає некомфортним для життя. 

Саме тому небайдужі львів’яни вирішили створити громадську організацію «Великий Львів», яка покликана вирішити проблеми екології та планування міста. 

Ідея «Великого Львова» - не нова. Вона з’явилася сто років тому, коли перед Львовом стояли ті ж проблеми – хаотична забудова міста. 

- На початку минулого століття відбувався стрімкий розвиток міста. Архітектори зіштовхнулися з хаотичною, невпорядкованою забудовою. Тоді з’явилася ідея Великого Львова. Її розробив професор Львівської політехніки Ігнацій Дрекслер . У 1920 році він видав друковану працю «Великий Львів». І з 1920 до 1930 року формувалася концепція Великого Львова – розвиток міста за тими параметрами, які були зазначені в праці Дрекслера. В підсумку ми отримали місто в нинішніх межах Львова, - розповідає голова ГО «Великий Львів» Юрій Ситник.

1 квітня 1931 року, після багатолітніх переговорів з владою навколишніх громад, до складу Львова ввійшли Клепарів, Замарстинів, Мале Голоско, Старе і Нове Знесіння, Кульпарків, Сигнівка і частково Білогорща, Левандівка, Кривчиці та Козельники. 

На думку активістів, й ідеї столітньої давності, і концепція Генерального плану містять слушні поради та вимоги. Але відразу їх втілити не вдасться.  Тим більше, що внаслідок реформи децентралізації багато новоутворених ОТГ не захочуть створювати агломерацію зі Львовом. 

- Питання агломерація для мене болюче. За нинішнім законодавством, місто Винники має щезнути. Тому що закон не передбачає об’єднання міста з містом. Якщо місто створює об’єднану громаду з селом, то залишається староста як представник влади на місці. А об’єднання міста з містом законодавець не передбачив, - каже міський голова м.Винники Володимир Квурт.

Він нагадав, що за кордоном агломерація дозволила невеликим містечкам увійти до складу великого міста та зберегти свій адміністративний устрій, представництво та історичну назву.

- Як от у Нью-Йорку є Нью-Джерсі або Бруклін, - нагадав він. 

На його переконання, для того, аби працювати у Львові, не потрібно жити у Львові. Потрібно створити працівникам можливість діставатися зі свого дому до місця роботи впродовж півгодини. Точніше – побудувати хороші дорогі та пустити швидкісний транспорт. 

- Чому ми відкидаємо можливість для мешканця Луцька працювати у Львові? Чи Івано-Франківська? Чи Ужгорода? Чи Тернополя? Якщо ці міста з’єднати швидкісною залізницею, то це стане реальністю. Так само львів’янин може впродовж дня відвідати одне з цих міст, попрацювати там і повернутися додому, -  переконаний Володимир Квурт. 

Свою роль у створенні Великого Львова народний депутат Оксана Юринець вбачає в законодавчих впливах. За її словами, вона та її команда впродовж останніх чотирьох років пропонували та впроваджували низку законопроектів, за імплементації яких жити у Львові стало би краще.

- На жаль, не стає ліпше. Законодавчою базою щодо впровадження електронного квитка скористався Тернопіль, але не скористався Львів. Ми говоримо про велике місто, але ми говоримо і про розумне місто. Ми хочемо, щоби у Львові були парки. Це важливо – жити в екологічним умовах. Напевно, останнім часом всі добре відчули, що транспортних розв’язок немає. А території окремих районів так забудовані, що ти не можеш нікуди дістатися. Понад те, якщо ми всі почнемо ходити пішки, то на тротуарах ми будемо збивати один одного, тому що ширина тротуару чи дороги не відповідає тій кількості людей, які тут ходять, - перелічує проблеми Львова Оксана Юринець. 

За її словами, десятки чудових законів, які би мали допомогти розвиватися Львову, не працюють. 

Володимир Квурт стверджує, що функція їхньої громадської організації – просвітницька, інформаційна та партнерська. 

- Ми повинні запропонувати модель, яка буде реалізована наступними владами Львова, - зазначив він.