17:28 27 травня 2019 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Львів використовує дорогу питну воду для технічних потреб. Хоча місто може залучити для цього дармову. Це – дощова вода, яку можна використати як для пиття, так і для інших потреб. І в такий спосіб – здешевити вартість водопостачання для мешканців.
Про це сьогодні, 27 травня, під час прес-конференції на тему: «Перспективи Львова - від намірів до реальних дій» – результати і підсумки конференції 25 травня 2019. Важливість створення широкої громадської платформи, відкритої для всіх юридичних та фізичних осіб, які є активними учасниками творення нового обличчя Львова та прагнуть наповнювати новим розумінням суть розвитку міста, комфортного для львів'ян» заявив архітектор, голова ГО «Форум Львів і майбутнє» Ігор Кузьмак.
- Львів не має ані штучних резервуарів води, ані природної водойми коло міста, які би забезпечували місто водою. Ми отримуємо воду за допомогою водозаборів зі Стрия, Плугова та Золочева. Це – вартісна вода, яка сотнями кілометрів йде до Львова і потребує ще немалих капіталовкладень на місці. Ці витрати лягають у наші платіжки. І значну частину цієї води ми витрачаємо не як питну воду, а на технічні потреби, - говорить він.
Науковці пропонують вирішити проблему водопостачання Львова за допомогою природи та останніх наукових досягнень.
- До нас дармова вода йде просто з неба. Згідно зі статистикою, у Львові з 360 днів року тільки 60-70 днів – сонячні. У всі інші дні у Львові дощить. У нас в надлишку над головою висить уже очищена вода. І наші спеціалісти напрацювали вирішення питання акумуляції цього величезного ресурсу води, яким ми зможемо розпоряджатися у Львові, - каже Ігор Кузьмак.
Цю та багато інших, неймовірних на перший погляд, ідей , які треба втілити в життя, аби у Львові стало жити комфортніше та приємніше, озвучили фахівці з різних галузей під час конференції «Перспективи Львова – від намірів до реальних дій», що відбулася 25 травня в Національному університеті «Львівська політехніка».
- Ми говорили про те, що Львів має свою древню історію Банаха, Пулюя та інших винахідників та розробників. І зараз є люди, які мають не менш потрібні та геніальні винаходи. Їх тільки треба впроваджувати, - розповів голова ГО «Форум Львів і майбутнє».
До прикладу, наковці зазначають, що зараз вже не буде енерговитратних підприємств та організацій, які би використовували багато електроенергії та води. Натомість бюджетоутворюючі підприємства Львова повинні застосовувати нанотехнологіями, які не потребують великих енерговитрат.
- На конференції я також говорив, що в нас – викривлена оцінка поняття «території міста Львова». У розвинутих містах Європи та світу такої вар’ятської вартості території, на якій будують житло, ми не зустрічали. Я дуже довго шукав відповіді на запитання: чому такі дорогі наші землі? При цьому мова йде про землі, де в дев’яностих роках ми запланували будівництво дитячих садочків, шкіл, рекреаційних зон. А сьогодні на цих землях аж занадто щільно будують житлові квартали. Власники цих земельних ділянок, чомусь, думають, що ці території саме так мають бути забудовані. І не залишають містові та будівельникам ніякого вибору, бо ці власники самі вирішили, яку вони хочуть отримати вигоду. Вони завищують складову квадратного метра. Так воно бути не може, - каже архітектор.
За його словами, ніхто в місті не може сказати, хто буде жити в цих житлових будинках, які так рясно ростуть у Львові.
- Коли ми говоримо про те, що Львів – відкритий для світу, то маємо на увазі, що до нас мають зайти потужні транснаціональні компанії, банки та мережеві готелі. Але багато резервних територій, які були розраховані саме під них, сьогодні розміняні на житло. Ми ще не розуміємо, хто в тому житлі буде проживати. Тому елементарні розрахунки щодо кількості квадратних метрів, збудованих, та кількість населення елементарно не сходяться. Водночас, рано чи пізно до нас прийде бізнес і його прийде дуже багато. На жаль, усі території у Львові роздані під житлову та комерційну забудову. Тому для бізнесу доведеться шукати території за містом, - передбачає фахівець.
Також, на думку Ігоря Кузьмака, важливо виховувати молодь, яка дуже швидко проявить свої неймовірні ідеї та втілить їх в життя.
Заступник голови ГО «Форум Львів і майбутнє» Олег Паска, який займається школою винахідництва «Львівської політехніки» StartUp School, наголосив:
- Велика Британія є сильною країною, тому що там вміють вдало запроваджувати інновації у виробництво. Наш недалекий сусід думає, що територія – це основне в боротьбі за виживання та владу у світі. Натомість основне – це ідеї. І це давно зрозуміли в США. За статистикою, приблизно один мільйон студентів з цілого світу залишається там. І це є прикладом для Львова. У нас є один з потужних осередків, де збирають креативні ідеї, які втілюють в життя - StartUp School «Львівської політехніки». В цій школі є різні винаходи студентів і навіть учнів старшої школи. Вона є своєрідним інкубатором, де цим молодим людям допомагають знайти кошти та втілити свої ідеї в життя. Один з винаходів, який тут є – це перетворювач розмови у текст. Я зараз розмовляю з вами, а у мене на комп’ютері відразу з’являється текст того, що я сказав. Мені залишається тільки відредагувати, - каже він.
На жаль, за його словами, місцева влада зовсім не цікавиться цими винаходами молоді.
- З бюджетів різних рівнів планують надати на ці стартапи лише 300 тисяч гривень. Це – ганебно, - вважає Олег Паска.
За словами громадської діячки, керівниці координаційних груп ГО «Форум Львів і майбутнє» Анни Дацко, до роботи в конференції було залучено кілька сотень науковців, громадських діячів, освітян та інших небайдужих до життя свого міста громадян.
- Ці знання, вміння та досвід вони готові вкласти у розвиток міста. Це – нові люди, які мислять по-новому. Нам пропонували інше, свіже рішення старих проблем, - говорить вона.