11:38 10 червня 2019 р.
На початку червня у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (ОВД), який веде Міністерство екології та природних ресурсів, опубліковано висновок щодо будівництва норкової ферми в адміністративних межах сільської ради села Лешнів Бродівського району Львівської області.
Департамент екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації зазначив, що дотримано всіх необхідних законних процедур з підготовки, розробки і аналізу проекту. Під час проведення громадського обговорення надійшли зауваження і пропозиції від громадськості, які висвітлені у звіті з громадського обговорення.
Утримання норок передбачено на відкритому повітрі в клітках, які розташувують у відкритих дерев’яних сараях (шедах). На підприємство завозитимуть тільки клінічно здорових норок, здебільшого в селекційних цілях, і лише з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин. Корм для норок на території звіроферми не виготовлятимуть - його сюди привозитимуть щоденно. Процес напування звірів – автоматизований. Додатковим продуктом виробничої діяльності ферми буде гній у вигляді компостованого матеріалу (органічного добрива). Після виконання всіх необхідних процедур з карантинування та компостування гною в гноєсховищі-"басейні", його передаватимуть за угодами в аграрний сектор - як високоякісне органічне добриво.
- Цей проект повністю базується на стандартах, які затверджені в Європейському Союзі під назвою "Велфур", - повідомив Володимир Федина, керівник проектів компанії “Айкон Девелопмент” в Україні. - Програма "Велфур" отримала схвалення Європейської Комісії і в січні 2019 року була прийнята як обов'язкова програма для діяльності всіх хутряних ферм на території всього Європейського Союзу. Сьогодні вона визначила найвищі стандарти діяльності хутряних ферм у світі.
Норкові ферми на Львівщині працюватимуть у контексті імплементації положень розділу 4 «Санітарні та фітосанітарні заходи» (статті 59-74) Угоди про асоціацію Україна-ЄС, де також зазначено дотримання стандарту поводження з тваринами.
Поширювана у деяких ЗМІ інформація про те, що хутряні ферми заборонені в Європі як шкідливі підприємства і через це їх переносять в Україну, де немає екологічного контролю, є вигадкою-фейком. Заборона на розведення і утримання хутрових звірів прийнята лише у 8 із 28 країн ЄС, але у кожній з цих восьми країн такі рішення спричинені не екологічними, а тільки морально-етичними аспектами. Зокрема, під впливом рухів за відмову від натурального хутра, вегетаріанців і, зокрема, веганів. Довкола цього людського життєвого вибору можна дискутувати, але його не можна силоміць нав'язувати усім.
Якщо ж зосередитися лише на етичному чиннику, то - за аналогією - людям довелося би також відмовитися від використання для своїх потреб спочатку усіх свійських тварин. А потім – і диких. Забути про рибопродукти, про взуття з натуральної шкіри. Наслідки від такої відмови будуть непередбачуваними. Бо ж органіку замінюють найчастіше хімічною продукцією. А навколишнє середовище від такої заміни лише погіршується.
- Ми будемо дотримуватися всіх рекомендацій і побажань цього висновку, - сказав керівник проекту ТОВ "УА Хутро-1" Володимир Федина. - Будемо проводити постійний моніторинг стану грунтів, води, повітря і доносити цю інформацію до громадськості. А безпосередня діяльність ферми матиме вплив і на соціальне та на економічне життя регіону. Насамперед, це створення 80 нових робочих місць на кожній з ферм, гідна заробітна плата вище середнього рівня, соціальні гарантії і пенсійний стаж. Працівники підвищуватимуть кваліфікацію на провідних фермах Європи. Буде створено навчальний профорієнтаційний центр для молоді. Ми також пропонуємо підписання меморандуму про перенесення реєстрації юридичної особи - після завершення процесу будівництва - за місцем розташування ферми. Це збільшить надходження податків саме у місцеві бюджети - близько 4 мільйонів гривень щороку. Крім того, нами передбачено створення спеціального соціального фонду для розвитку села зі щорічним наповненням 500 тисяч гривень.
Довідка
Звірівництво розвинуте у багатьох країнах світу - США, Канаді, Китаї. Частка Європи у світовому виробництві хутра майже 60%. Хутровину виготовляють у 22 європейських країнах,переважно шкірки норки (33 млн шт за рік) і лисиці (2 млн.).
Найбільшими виробниками хутра в Європі є Данія - абсолютний лідер, Польща, Фінляндія, Литва, Греція, Іспанія, Латвія, Норвегія, Швеція, Бельгія, Франція, Італія.
Данія продукує майже 50% загальної кількості норкового хутра. У Данії є 1500 ферм, на яких у 2018 році було вирощено 17 млн голів норки, в Польщі – на 1100 фермах 5 млн, у Фінляндії – на 400 фермах 2 млн.
В Україні вирощують тільки 1% від світового виробництва норки, тоді як континентальна площа всієї Данії лише вдвічі більша за територію однієї Львівської області.