Банки ховають вартість кредитів у комісіях та інших платежах, – керівник проекту у Львові

Про це сьогодні, 16 серпня, під час прес-конференції на тему: «Як захищатиме споживачів фінпослуг фінансовий омбудсмен, посаду якого планують запровадити в Україні», що відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка.

- Банки не відображають у документах справжні процентні ставки. Вони вказують номінальні процентні ставки. А вартість кредиту заховують у комісіях та інших платежах, пов’язаних з цим кредитом. Якщо добре пошукати, їх можна знайти в договорі. Але не кожен споживач може потім порахувати у що йому виллється вартість кредиту. І навіть наші фахівці витратили зусилля і час, аби порахувати реальну процентну ставку, - зазначає вона.

Заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» нагадала, що рік тому набув чинності Закон про споживче кредитування. І фахівці вирішили перевірити, як дотримуються норми закону на практиці.

Дослідження проводили методом “таємного покупця”.  

- Спеціально навчені працівники соціологічних компаній у різних фінансових установах отримували консультації, намагалися взяти кредит або й насправді його брали та повертали той кредит достроково. Все це робили для того, аби протестувати, наскільки фінансові установи дотримуються прав споживачів. Ми проводили це дослідження до прийняття закону і після, аби побачити, чи змінилася ситуація. Було здійснено 150 візитів та оформлено 20 кредитів у розмірі 5 тисяч гривень на рік. Ми побачили величезну кількість порушень з боку фінансових установ, - розповідає фахівець.

Найперше порушення починалися з реклами. 

- Закон про споживче кредитування говорить, якщо уврекламі згадують якісь цифри, то така реклама повинна містити реальну процентну ставку за кредитом. На жаль, тільки у 18 відсотках реклами дотримувалися закону. Наступний момент, про який згадує закон, - це заборона кредитів під нуль відсотків. Але кожна десята реклама згадує про кредит під нуль відсотків, - перелічує порушення Юлія Вітка.

Крім того, закон також передбачає надання споживачеві паспорту кредиту ще під час консультації, до укладення договору.

- У цьому документі вже має бути описано умови кредитного продукту в прив’язці до потреб споживача. Споживач може взяти паспорти у різних фінансових установах та порівняти умови. На жаль, ця умова так само порушується постійно. Лише у 2 відсотках первинних консультацій споживачі отримали паспорт споживчого кредиту. Але навіть якщо їх надавали, то умови там цілком не розкривалися. Зазвичай, у тому паспорті надавали інформацію про загальні умови кредитування, - зазначає вона.

Також під час дослідження у багатьох договорах виявили норми, які суперечать закону. І ще частина договорів не містила тієї інформації, яку вимагає закон.

- А ще фінансові установи нав’язували страхування. В певних випадках вимагали страхування тоді, коли це не обов’язково.  А в тих випадках, коли закон вимагає застрахувати, порушували право споживача на вибір страхової компанії. Закон передбачає, що споживач може обрати з-поміж, щонайменше, трьох страхових компаній. Але кожен банк пропонував споживачеві лише одну компанію, з якою у них укладені договори, - говорить заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка.

Ще дослідження показало дуже низький рівень усних консультацій, які надавали працівники фінансових установ. На деякі питання вони не знали відповідей, на інші надавали неправильні.

- Ми виявили тільки два банки, які входять в топ-десятку, де розбіжності сягали лише десять відсотків між номінальними та реальними відсотковими ставками. Це – банки з іноземним капіталом, -  каже Юлія Вітка.

І робить невтішні висновки:

- В Україні працювати прозоро невигідно. Добровільно виконувати Закон про споживче кредитування ніхто не хоче. Потрібен механізм його застосування, - підсумовує вона.

Закону, який би змушував виконувати цей закон, немає. Він є як законопроект 2456-Д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг». Його мали прийняти разом зі Законом про споживче кредитування. Проте нардепи проголосували по-різному.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Олег Лаврик зазначив, що за останні три роки Верховна Рада прийняла низку законодавчих актів, які захищають інтереси та права надавачів фінансових послуг.

- Законопроект про захист прав споживачів стосується і банківського сектору, і регулює ринок страхових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових установ. Але він дотепер не прийнятий, - каже він.

Нардеп нагадав, що сьогодні єдиною інституцією в Україні, яка захищає споживача, є Держпродспоживслужба – Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. В її повноваження входить захист споживачів всіх послуг.
- Якщо ви купили несвіжі продукти, то ви звертаєтесь до Держпродспоживслужби. Якщо у вас є проблеми з банківською чи страховою компанією, ви звертаєтесь теж до Держпродспоживслужби. Але у неї немає жодного механізму впливу на учасників фінансового ринку. Тому що діяльність учасників фінансового ринку регулюється спеціальними законами і має своїх регуляторів – Національний банк та Нацкомісіяю фондового ринку та Нацкомісію, що здійснює державне регулювання в сфері фінансових послуг, - нагадує Олег Лаврик.

Розмежовує обов’язки Держпродспоживслужби та Нацкомфінпослуг саме законопроект 2456-Д. Також цей законопроект пропонує однакові правила для всіх учасників фінансового ринку.

 - До прикладу, кредитні спілки дотепер послуговуються законодавством від 1991 року, - каже він.

Фінансові установи порушують Закон про споживче кредитування, на переконання Олега Лаврика, тому, що їх за це не можна покарати. А коли набуде чинності Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, то Нацбанк, Нацкомісія фондового ринку та Нацкомфінпослуг отримають можливість накладати штрафи на порушників.