Банк відповідатиме, якщо не перекаже вчасно податок від підприємця, – експерт

Про це Державна фіскальна служба України неодноразово нагадує у своїх листах. Водночас фіскали не люблять згадувати про норми закону та рішення Вищого адміністративного суду України, які вимагають покарати справді винного у несплаті податків – саме банк.

Про це сьогодні, 17 травня, під час відеопрограми «Бухгалтерська правда», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила директор компанії «Академія професійного бухгалтера» Мар'яна Кавин.

За її словам, є два листи ДФСУ, які стверджують, що винен лише платник податків і більше ніхто.

- А саме, у листі ДФСУ від 24.01.2017 р.№ 1575/7/99-99-12-03 зазначено, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету, - цитує лист директор.

Також аналогічний лист ДФСУ від 13.08.2014 р. №1128/5/99-99-20-03-01-16, де наголошують, що «незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Податковий кодекс не звільняє платника податків від обов’язку сплати основної суми податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган – від стягнення такого боргу».

- Отож, позиція фіскалів така: несплачене податкове зобов’язання – це є проблема платників податків. Незалежно з якої причини він не сплачений, якщо він не сплачений, то будуть податків наслідки. Але, наприклад, податковий борг може виникнути тоді, коли в банку, де знаходиться рахунок, запроваджено тимчасову адміністрацію. Ви платіжку оформили вчасно, але банк її не проплатив, - Мар’яна Кавин повідомила, що в її практиці було кілька таких випадків. 

П.16.1.4 Податкового кодексу каже, що сплачувати податки в строках та розмірах, визначених цим Податковиим кодексом, є обов’язком платника податку. А п 38.1 говорить про те, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата його в повному обсязі. 

- Тобто для вас, як для платника податку, податковий обов’язок буде виконаний  тоді, коли податок буде сплачений в повному обсязі, - пояснює букву закону фахівець.

Проте в тому ж Податковому кодексі України є стаття 129.6, про яку фіксали згадувати не люблять. А вона каже: «За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожен день прострочення, включаючи день сплати та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи пеню або штрафні санкції». Також на користь платника податку, чиї кошти з різних причин банк не перерахував до державного бюджету, є п.22.4 Закону України «Про платіжні системи» , в якому сказано: «Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника – з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника».

- Тобто, якщо ви подали розрахунковий документ до банку вчасно, то це вже вважається сплатою податку, -  перекладає на зрозумілу мову статтю закону Мар’яна Кавин.

Це підтверджує і  низка позитивних рішень Вищого адміністративного суду України. В цих рішення суд каже, що: «За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання всіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов’язок зі сплати відповідної суми податкового зобов’язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України. Після встановлення вини банку, згідно з вимогами п.129.6 та 129.7 ст.129 Податкового кодексу України, фіскальний орган має нараховувати пеню, штрафні санкції та пред’являти вимоги про стягнення податкового боргу не для позивача, а для банку».

Про ці рішення експерт радить пам’ятати, якщо раптом платник податку потрапить у подібну ситуацію. Проте спочатку треба довести, що винен саме банк.

- Наприклад, ви подали платіжку в останній день. І, згідно з договором з банком, платіж мав бути проведений саме цього дня. А банк проплатив наступного. У вас автоматично виникне податкове зобов’язання і нарахується штрафна санкція за несвоєчасну сплату, тобто – 10 відсотків. А якщо в банку запроваджено тимчасову адміністрацію, то до штрафів за вами буде висіти борг податку, - наводить Мар’яна Кавин приклади, коли можуть виникнути податкові зобов’язання та штрафи.

Тому, аби уникнути штрафів, можна надати до фіскальних органів своє звернення до банку, в якому ви просите перерахувати кошти і відповідь банку на цей лист. Або ж роздруковане з системи платіжне доручення, на якому видно, коли воно створене та подане до банку. На таких доручення видно дату та час аж до хвилин та секунд.

- Коли ви надасьте такі докази з супроводжуючим листом, то тільки тоді податківці будуть знати, що це сталося з вини банку, - пояснює аудитор.
Проте, поки платник податків буде через суд або в інші способи доводити, що борг виник не з його вини, у нього можуть виникнути й інші проблеми.

- Якщо хтось захоче мати з вами ділові стосунки і подивиться на наявність у вас податкового боргу, то ніхто не буде з’ясовувати, чому він виник. Швидше – люди відмовляться укладати з вами договори. Або якщо ви захочете взяти кредит в іншому банку, то потрібно буде надати довідку про відсутність боргу. Або є якщо ви є платником єдиного податку, то наявність боргу є підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку, - нагадує Мар’яна Кавин.

І якщо штрафів можна уникнути, то сам податок потрібно заплатити в будь-якому разі. А вже потім, маючи рішення суду, який визнає винним банк, платник податку матиме певну переплату податку.