Кримчани хочуть облаштувати у Львові свій мікрорайон

У середу, 16 квітня, у Львівському національному університеті імені Івана Франка зібралися півсотні кримчан, який захотіли залишитися громадянами України. Обговорювали, як жити далі, де шукати роботу.

«Багато людей просто не знають, куди йти і що робити. Дехто приїхав без документів, їм потрібна допомога юриста, – каже Тімур Баротов зі Севастополя. – Інколи питають, чи треба їхати у Крим писати відмову від російського громадянства. Заявляти, що хочуть залишитися громадянами України. Кажу: нічого не треба писати. Ви були українцями, ними й залишилися. Якщо пишете відмову, значить, визнаєте, що Крим законно належить Росії».

Сідають в аудиторії №114 на першому поверсі у головному корпусі університету. У Львові кримчани створили організацію «Кримська хвиля», в інтернеті розробили свій сайт.

Там шукають інформацію про медичну допомогу, житло, роботу. Учасникам зібрання роздають анкети, в яких ті записують свої проблеми. На сьогодні в області проживають півтори тисячі кримчан. Із них 600 осіб – діти і підлітки.

«Люди у Криму були пасивні, їх довели до стану зубожіння. Дехто думав, що з Росією буде краще, і свого домоглись, були активні. Інші, хто чекав на краще життя, були пасивні і дочекались окупації Росії. Я не знаю російських законів, там у мене земля, а щоб її оформити, я маю прийняти російське громадянство, щоб дитина отримала атестат – потрібно прийняти російське громадянство і паспорт», – розповів кримський татарин Арсен Рамазанов. 

Рамазанов з родиною мешкає у селі Струтин Золочівського району Львівської області. Мешкає у приватному будинку, працює в підприємця.

У Красногвардійському районі у Криму у нього залишився будинок, земля, господарство. Сім'я займалась фермерським господарством.

«У людей, які отримали в області тимчасовий притулок, низка проблем, починаючи від житла. Багатьох прийняли на певний термін – місяць-два, тому нам доводиться шукати інше місце, – каже організатор «Кримської хвилі» Оксана. У Криму жінка залишила бізнес. Планує все продати і оселитися у Львові. – У кримчан заблоковані банківські картки і вони без грошей. Вагітні жінки не отримують соціальних виплат. Діти, які досягли повноліття, мають проблеми з отриманням паспортів. Є проблеми з працевлаштуванням, неможливо перевести бізнес із Криму у Львів. Кримчани не можуть виписатись, бо, кажуть, втратять нерухомість.

Оксана пропонує кримчанам у межах Львова облаштувати мікрорайон. Закликає, аби усі переселенці трималися разом. 

«Ми не повинні розпорошуватися — там татари, там не татари. Лише вкупі досягнемо успіху, – веде далі Оксана. – Тоді зможемо задуматися про спільний бізнес. Можливо, буде «якесь кримське село», де будемо розвивати зелений туризм. Чи придумаємо другий бізнес. Зараз вирішуємо нагальні потреби – отримуємо гуманітарну допомогу. Там одяг, памперси».

На зустрічі нагадали про те, що Кабмін має створити відомство на кшталт Міністерства Криму – державне управління з питань тимчасово окупованої територій. Воно має займатися проблемами тих, хто змушений переселитись.

На Львівщині кілька десятків кримчан працевлаштувались, а 9 осіб отримали статус безробітних. Прибули у Львів кримські офіцери, з них – п'ять лікарів.

Про це повідомляє сьогодні, 17 квітня, «Gazeta.ua».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook