У Луганській області залишилася стара система влади, – «круглий стіл» у Львові

Відео: Львівський прес-клуб

Про це сьогодні, 25 лютого, під час «круглого столу» у Львівському прес-клубі на тему: «Самоорганізація громади в умовах АТО: досвід Луганської та Львівської областей» заявив переселенець з Луганська, який зараз проживає в Борисполі, Олександр Пантелеєв.

За його словами, він жив у Луганську до останнього моменту, поки сподівався, що туди повернеться українська влада. І тільки коли зрозумів, що очікувати нічого, то зважився на втечу. При цьому, коли він перебував в своєму рідному місті, то не очікував пасивно, а мав активну українську позицію.

- А зараз неприємно, коли приїжджаєш в якесь місто і асоціюють луганчан з сепаратизмом. Ще минулого року влітку ми були в місті, бачили, як сепаратори, як ми їх називали, переодягалися в цивільне і розбігалися. Всі ті машини, які вони забрали, стояли в ряд. Вони заскакували в офіс Єфремова, забирали там речові мішки з нагородами і розбігалися. В місті було максимум 300 осіб. Всі очікували, що наші війська зайдуть. І тут це перемир’я нікому не потрібне. І за ті 10 днів зайшли російські танки. І далі пішло здавання цілком, - каже Олександр Пантелеєв.

За словами його колеги з Сіверськодонецька Луганської області, Дениса Жданова, вся система влади, яка була там до референдуму, залишилася на своїх посадах.

- Усі менти, які патрулювали і контролювали місто з ополчєнієм, залишилися на посадах. Мер, його заступник, всі його посіпаки, залишилися на місцях. Ми з ними боремося, збираємо компромати, зверталися в СБУ, в депутатські групи – змін нема, - каже мешканець визволеного міста.
Юрій Довлячин, який до війни жив в Луганську, і якого просто серед ночі ув’язнили сепаратисти і пізніше обміняли на інших полонених, каже, що цього варто було очікувати.

- Уявіть собі, що в центрі Львова місяць стоятиме намет з прапором Росії та агітуватиме за Росію. Та такого просто не буде. А у нас, в Луганську, чомусь, таке було, - каже новий мешканець Львова.

За словами координатора круглого столу та голови правління ЛОГО «Громадська ініціатива Луганщини» (м. Луганськ) Тетяни Кіріллової, ще до весни минулого року всі ці люди спокійно займалися всіма тими ж проблемами, що й вся країна – ЖКГ, транспорт, соцзахист, дороги. Але життя внесло, на жаль, свої корективи.

- Зараз ми маємо чотири типи територій та чотири типи людей зі своїм ступенем психологічної травми. Перша – зони, які перебувають не під владою України.

Другі – постраждалі від бойових дій і, умовно кажучи, є визволеними. Третя зона – приконфліктні території. І четвертий – ті, що чують збоку, але слабко собі уявляють, що там, в Луганську та Донецьку, відбувається, - каже вона.

За її словами, що більше вона спілкується з людьми, то більше відчуває розрив між мешканцями цих територій.

- Буквально ще трохи і ми втратимо тих людей, які залишилися там, у Луганську. Те, що вони перебувають там і ізольовані, не означає, що вони всі погані. Просто так сталося, що вони не змогли виїхати. Зараз в уяві деяких осіб Донбас і Україна – це як «Титанік» та айсберг. Тобто, хто кого. І хто з нас «Титанік», а хто – айсберг? – говорить Тетяна Кіріллова. 

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook