Львів’яни вшанували в Пикуличах полеглих воїнів УГА та УНР

Про це повідомили сьогодні, 11 червня, у Львівській облдержадміністрації, де також поінформували: «Цьогорічне Свято національної пам'яті розпочалося молитвою у Кафедральному соборі УГКЦ святого Івана Хрестителя у Перемишлі. Опісля літургії понад 1000 учасників, українців зі всієї Львівщини та українська громада в Польщі, пройшли пішою ходою Перемишлем на військовий цвинтар у селі Пикуличі. Тут спочивають вояки Армії Української Народної Республіки та Української Галицької армії.

Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка зазначив: «Сто років тому, вояки, які знайшли тут вічний спочинок, виборювали українську державу. Ми, сьогоднішнє покоління, повинні вшанувати пам’ять цих людей. Засвоїти урок історії, коли  українці і поляки б ули роз’єднаними, Україна не стала незалежною державою, а Польщу поглинув комунізм. Я переконаний, що сьогодні, на цьому місці, символічно кується спільна українсько-польська перемога та спільне європейське майбутнє. Воно відобразиться у нашій перемозі на Сході України проти російського агресора».

«Нині в групових могилах поховано орієнтовно понад 2000 полонених та інтернованих вояків і старшин УГА, Армії УНР, в двох братніх могилах спочиває 47 українських патріотів, вояків і старшин УПА. До Першої світової війни на теренах Пикулич були побудовані військові казарми, як запліччя фортеці Перемишль. Після розпаду Австро-Угорщини три поза казармові об'єкти використовували як табори для полонених, здебільшого українських вояків», – повідомили також в облдержадміністрації.

«У 1919 році в таборі перебувала максимальна кількість полонених – близько 30 тисяч осіб. Брак будь-який санітарних умов та довготривале погане харчування спричинило спалах епідемії тифу, туберкульозу та інших хвороб. Як наслідок, щодня помирало близько 100 осіб. Хворобами заражалося і місцеве населення Пикулич, навколишніх сіл та Перемишля. Стривожена місцева влада вимагала від комендатури табору виправити небезпечну ситуацію. Лише на початку 1921 року табір було ліквідовано», – розповіли також в облдержадміністрації.

«До весни 1920 року померлих ховали на прилеглих до табору полях. Після протестів селян для поховань вибрано місце старої австрійської порохівні на південній околиці Пикулич. Упорядкуванням цих місць українці, долучилися й місцеві селяни та молодь з гімназії», – поінформували також в облдержадміністрації.

«1 листопада 1921 року на цвинтарі відбулася перша панахида. До 1922 року цвинтар повністю впорядкували. У роботах взяли участь близько 10 тисяч осіб. На початку 1924 року були ексгумовані та перенесені на територію цвинтаря останки захоронень із сусідніх полів в Пикуличах, Бакончицях і на теренах Засяння. Через кілька років цвинтар облагородили і на кургані, написаному на одній зі спільних могил, встановили пам'ятник заввишки вісім метрів у вигляді хреста із написом: «Борцям за волю України». Автор пам'ятника – Олена Кульчицька», – розповіли також в облдержадміністрації.

«Щороку 1 листопада, аж до 1946 року, з Перемишля до цвинтаря ходила релігійна процесія і відправлялася панахида за загиблими героями – борцями за свободу України. У наступні роки під час Зелених свят тут проводилися релігійно-патріотичні маніфестації українців Перемишля та прилеглих територій. Після Другої світової війни цвинтар і хрест знищили», – розповіли також в облдержадміністрації.

«У 1989 році цвинтар відбудували. Відновили й традицію спільного молебню польських і українських влад на цвинтарі.  Назву «Український військовий цвинтар» встановлено 1994 році. У 2000 році цвинтар збільшено, 7 липня на його територію урочисто перепоховано останки 47 членів УПА, що загинули під час боїв 1946 року в селах Бірча, Лішня та околиць», – повідомили сьогодні, 11 червня, у  прес-службі Львівської обласної державної адміністрації», де також опублікували фоторепортаж з Пикулич.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook