Потік інформації, що вивалилися за останні п'ять з гаком діб, надає достатню кількість фактів для того, щоб прийти до найбільш вірогідного в цій ситуації висновку: це був спланований терористичний акт. Про це пише у своєму блозі колишній радник російського президента Андрій Ілларіонов, інформує еizvestia.com.
«Через велику кількість вже оприлюдненої інформації в цьому тексті не подаються посилання на документи, розрахунки, публікації, що є у великій кількості зараз в інформаційних ресурсах та доступні кожному, хто цікавиться», - підкреслює експерт.
Далі Ілларіонов подає основні факти, пов'язані з катастрофою «Боїнга».
Місце розташування ЗРК «Бук-М1» під час запуску ЗУР «земля-повітря».
Поле в районі хутіра Бережись поруч із селищами Первомайське і Червоний Жовтень, південніше міста Сніжне, на південний схід від міста Торез.
Контроль місця розташування та охорона ЗРК «Бук-М1».
Так звані «сепаратисти ДНР».
Розташування ЗРК «Бук-М1» на бойовій позиції, з якої був здійснений запуск ЗУР.
З ранку до вечора 17 липня.
Екіпаж ЗРК «Бук-М1».
Російські громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі у ЗС РФ.
Підпорядкування ЗРК «Бук-М1».
Безпосереднє - штаб Південного ВО ЗС РФ, місто Ростов-на-Дону. Опосередковане - Генеральний Штаб ЗС РФ, місто Москва.
Передача (підпорядкування) ЗРК «Бук-М1» цивільному або військовому керівництву ДНР.
Не здійснювалися.
Наказ на запуск ЗУР.
Генеральний Штаб ЗС РФ, місто Москва.
Чи можливий випадковий запуск ЗУР, що спричинив загибель рейсу МН-17?
Унаслідок технічних особливостей пуску ЗУР (включаючи «підсвітку» вже пущеної ЗУР) - неможливий.
Чи можливий запуск ЗУР, націлений на враження українського військово-транспортного літака Ан-24 (Ан-26)?
Унаслідок різних технічних характеристик (розміри і силует літаків, максимальна висота, максимальна швидкість) Ан-24 (Ан-26) і Боїнг-777, а також маршрутів польоту - абсолютно неможливий.
Чому МН-17?
Протягом дня 17 липня над районом дислокації ЗРК «Бук-М1» пролетіло кілька десятків пасажирських літаків (у тому числі за двадцять хвилин до цього - рейс Мюнхен-Делі «Люфтганзи», хвилиною пізніше - рейс Копенгаген-Сінгапур «Сінгапурських авіаліній»). Жоден з них, крім МН-17, не постраждав.
Чому було обрано МН-17?
Для реалізації підготовленого плану насамперед слід було виключити літаки російських авіакомпаній, авіакомпаній країн СНД, авіакомпаній США, Німеччини, Франції, літаки всіх авіакомпаній, що летіли зі східних і південних напрямків. Жертвою мав стати літак, що вилітав або з Варшави («столиця прифронтових держав»), або з Амстердама («столиця гріха», яка розклалася, розтлінного Заходу, якому протистоїть захищає справжні цінності духовна путінська Росія, що встає з колін).
Однак катастрофа з літаком з Варшави неминуче дала б новий імпульс звинуваченнями кремлівського керівництва в систематичних терактах проти поляків. Але головне - вона не змогла б домогтися того ефекту, на який, власне, й розраховували автори цього диявольського плану. Тому залишався єдиний рейс, що летів 17 липня 2014 з Амстердама, - МН-17. Оскільки зазвичай його маршрут пролягав приблизно південніше, російській владі довелося закрити 12 повітряних коридорів для того, щоб залишити пілотам єдино можливий маршрут L980, що пролягає в районі міст Торез і Сніжне.
Саме там його і чекав кваліфікований, ретельно підготовлений, тверезий, що виконував тільки і виключно накази свого безпосереднього військового начальства російський екіпаж ЗРК «Бук-М1».
У чому суть плану «Амстердамський рейс»?
Проект «Новоросія», настільки урочисто оприлюднений 17 квітня і націлений на недопущення інтеграції України в західні економічні, політичні та військові союзи, опинився на межі розгрому. Можливі наслідки його припинення для авторів, ініціаторів, організаторів обговорювалися вже неодноразово. Єдиний спосіб врятувати «проект Новоросія» від повного і остаточного краху - це зупинити бойові дії української армії на Сході України.
До 17 липня вже були випробувані і застосовані:
- Військовий опір «сепаратистів», що виявився порівняно ефективним лише спочатку, а останнім часом
переламується регулярною українською армією, яка чимраз сильнішає;
- Дипломатичний тиск, який здійснювався через Меркель, Олланда та інших, що виявився, як відомо, недостатнім.
Знадобився новий, набагато сильніший засіб, здатний (за авторським задумом) привести в «шок и трепет» європейську громадськість, яка досі спала - для того, щоб вона, жахнувшись загибелі сотень своїх співгромадян, у тому числі дітей, жорстко зажадала б від своїх урядів вдатися до якого завгодно тиску на лідерів «жидобандеровців і укрофашистів» і за будь-яку ціну змусила б їх припинити бойові дії української армії у Східній Україні.
Перемир'я будь-якою ціною дозволило б Кремлю продовжувати підживлювати вогнище на Донбасі бойовиками і зброєю, водночас інститутиалізуючи і легалізуючи велике українське «Придністров'я». Після укладення першого перемир'я повинні бути включені добре відпрацьовані (у Придністров'ї, Абхазії, Південній Осетії) механізми його продовження на 5, 10, 20, 30, 50 років, протягом яких "донбамбвійська" і "лугандонська" виразки змогли б
утримати Україну від інтеграції в західні союзи.
Після успішного проведення операції «Амстердамський рейс» почалося здійснення операції «Миротворець».
Операція «Миротворець»
Після отримання інформації про успішно проведений теракт головний автор операції «Миротворець» зв'язався з президентом США Обамою і, поінформувавши його про трагедію, «наголосив на необхідності невідкладного та безумовного припинення обома сторонами бойових дій на південному сході України, що вже призвели до численних жертв і змусили сотні тисяч українців шукати притулок в Росії. Акцентувалася неприйнятність обстрілів українською армією російської території, внаслідок яких є жертви серед громадян Росії. Президент Росії інформував Барака Обаму про вжиті російською стороною заходи з відновлення консультацій контактної групи за участю представників південного сходу України. Висловлено сподівання, що американська сторона також зробить внесок у запуск мирного переговорного процесу в Україні».
У наступні дні всі без винятку публічні дії автора (телефонні розмови з лідерами інших держав, публічні звернення, хвилини мовчання) були спрямовані на досягнення припинення бойових дій з українського боку. У Європі та США як за командою почалася кампанія вимог, петицій, протестів з вимоги до своїх урядів «негайно зупинити бійню в Україні».
Це частково вдалося - Петро Порошенко вже заявив про припинення бойових дій в радіусі 40 км від місця аварії МН-17.
Роль «сепаратистів» в операції «Амстердамський рейс».
Кремль підставив їх, використовуючи як головного підозрюваного.
- МН-17 був збитий не "Чорнухинськими казакамі» (40 км від місця, що фізично неможливо).
- «Звіт Безлера» був переданий таким чином, щоб його запеленгувала СБУ і подала світу, тим самим скерувавши пошуки винних насамперед за адресою «сепаратистів».
- Сам Безлер був очевидно шокований виявиленим для себе фактом знищення пасажирського лайнера (що підтверджує, що він у проведенні операції участі не брав, а лише доповідав) - на відміну від крижаного спокою його московського куратора.
- Дії «сепаратистів» із тілами загиблих і уламками літака посилюють створене враження (незважаючи на тотальне керівництво ними з Москви).
- Розміщення матеріалів у соціальних мережах від імені Гіркін з метою залучення уваги саме до авторства теракту з боку «сепаратистів».
- Кремлем розгорнута пропагандистська кампанія «Це не Путін!».
- До кампанії підключені ударні пропагандистські сили; на неї клюнули навіть деякі помітні представники інтелектуальної опозиції, що тиражують зручну для Кремля версію про винуватість «сепаратистів» («мавпа з гранатою»), версію, у якої проте немає ніяких підстав, оскільки у «сепаратистів» ніколи не було ні коштів, ні можливостей для здійснення такого терористичного акту.
«Це не грузини. І не сепаратисти. Це - третя сила».
«Так говорив мені, показуючи очима на карту РФ, офіцер-спостерігач ОБСЄ про авторів терактів на території Південної Осетії влітку 2008 року, що призвели в підсумку до гарячої фази російсько-грузинської війни в серпні того ж року», - написав Андрій Ілларіонов.
