Україні потрібні гроші: йти на поступки МВФ чи вступати в Митний союз?

30 жовтня 2013 р.

  • 0
  • 1199

Україні знов доведеться брати кредити у МВФ та ЄС в обмін на реформи чи зичити російські гроші в обмін на вступ до Митного союзу, кажуть аналітики, оцінюючи підсумки місії МВФ.

29 жовтня в Україні закінчила роботу чергова місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), яку українська преса охрестила „місією порятунку“. Гості з Вашингтону прибули до країни в той момент, коли через зниження доходів держбюджету в Україні утворилися мільярдні борги з виплати заробітних плат і було призупинено фінансування місцевих органів влади. Оглядачі не виключають, що Київ може взяти багатомільярдний кредит не тільки в МВФ, а й у Росії. Але тільки в обмін на відмову України від євроінтеграції.

Уряд вибачається

Тривожні чутки про важкий стан українських державних фінансів від початку осені почали переростати в відверті скандали. Так, Асамблея територіальних громад України висунула ультиматум керівництву держави. На зборах цієї організації в Києві 26 жовтня голови адміністрацій малих міст і сіл вимагали від Верховної Ради невідкладного призначення парламентських слухань про блокування Державним казначейством України рахунків місцевих органів влади.

Якщо влада проігнорує ці вимоги, мери міст погрожують влаштувати всеукраїнську акцію протесту. Тим часом Державний комітет статистики підтвердив, що станом на кінець вересня борги з зарплат в Україні зросли до мільярда гривень. Окрім того, на засіданні Кабміну 23 жовтня прем´єр-міністр Микола Азаров визнав, що в країни „виникають проблеми“ із соціальними виплатами. „За це ми повинні вибачитися перед людьми“, - додав прем´єр. Винними в затримках виплат він назвав міністра соціальної політики й міністра фінансів.

Бюджет виявився нереальним

На відміну від голови уряду, незалежні економісти певні, що причиною цього є не халатність окремих чиновників, а проблеми з наповненням держбюджету. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко в інтерв´ю DW зауважив, що замість запланованого зростання ВВП на 3,4 відсотка цей показник за перший квартал становив, за даними Держкомстату, тільки 1,1 відсотка, а за другий - 1,3.

Тому, продовжує Устенко, вся фінансова міць держави спрямована на виплати зовнішніх боргів та стримування інфляції. „Необхідно переглянути бюджет упродовж решти місяців цього року. Виконати його за початково закладеними параметрами просто неможливо“, - попередив експерт. Із ним погоджується директор київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. „Треба визнати, що українська економіка не відновилася після світової кризи 2008-2009 років і досі перебуває у стані чи то стагнації, чи то депресії“, - підкреслив він у розмові з DW.

То де взяти гроші?

Щоб залатати дірки, які утворилися в державних фінансах, уряду доведеться зичити гроші. І одночасно проводити реформи, щоб не допустити подальшої стагнації економіки, впевнені економісти. Але Кабмін поки що вичікує і не лише не переглядає актуальний бюджет, але й затримує підготовку бюджету на 2014 рік. Спікер Верховної Ради Володимир Рибак 21 жовтня на засіданні погоджувальної ради голів фракцій парламенту повідомив, що проект бюджету уряд представить не раніше, ніж наприкінці листопада.

Брати кредити на світових ринках капіталів можна, але це дорого, вказують оглядачі. „Зараз можна розраховувати на отримання тільки дуже дорогих кредитів під більше, ніж десять відсотків річних“, - вважає Олег Устенко. У цьому контексті експерти розглядають активізацію в останні дні жовтня контактів між президентами України та Росії як спробу домовитися про отримання багатомільярдного кредиту від Москви.

Не всі кредити однаково корисні

Російські мільярди приваблюють президента Віктора Януковича тим, що їх, припускають економісти, можна буде витратити на виконання соціальних зобов´язань теперішньої влади напередодні президентських виборів 2015 року. Але вони, за словами Олега Устенка, „не вирішують проблем, а тільки закривають діру, що утворилася в бюджеті“. За іншою версією, в обмін на кредит Москва вимагатиме від України відмовитися від євроінтеграції та вступити до Митного союзу.

Умовами кредитів із боку МВФ та Євросоюзу є проведення Києвом економічних і політичних реформ. У той час, коли Віктор Янукович зустрічався з Владіміром Путіним у Сочі 25 жовтня, в Верховній Раді було зареєстровано внесений президентом проект угоди про отримання від Євросоюзу 15-річного кредиту на суму 610 мільйонів євро. Єврокомісар із питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле під час нещодавнього візиту до Києва зауважив, що ЄС надасть цей кредит за умови поновлення співпраці між Україною та МВФ.

Ігор Бураковський, який обговорював із представниками місії МВФ стан справ в українській економіці, прогнозує, що висновки місії фонду будуть прості та однозначні. „Стан української економіки залишається складним, і якщо Київ хоче змінити цей стан, то йому доведеться піти на серйозні, глибокі та болючі економічні реформи“, - резюмував експерт.

 

DW

До теми

15:23 6 січня 2023 р.

Путін уже програв війну, яку розпочав ще в 2007 році промовою у Мюнхені

Захід відкинув ультиматум Кремля: російські вуглеводні в обмін на ексклюзивні, особливі, відносини з Росією. Війну вже завершено. Її результат - повна втрата європейського ринку і запуск руйнування всієї російської експортної галузі.

Рубрика: Економіка

  • 0
  • 34

13:18 12 жовтня 2022 р.

Уродженець Львова перекаже Україні $1 млрд за звільнення від санкцій ЄС і Великобританії

The Wall Street Journal повідомило, що Міхаїл Фрідман готовий перевести Україні ще $1 млрд, розраховуючи тим самим пом'якшити санкції, проте сам Фрідман корисливі мотиви заперечує.

Рубрика: Економіка

  • 0
  • 70

10:56 4 серпня 2022 р.

Перевірка благодійників: як не віддати гроші аферистам

Двоякість світу не знає винятків, скільки існує людяне прагнення допомагати ближнім – стільки ж тривають шахрайства і спекуляції на гуманних почуттях. Тому разом з підняттям волонтерського руху в Україні збільшилася й кількість шахрайств.

Рубрика: Економіка

  • 0
  • 21